Сучасний світ розвивається більшою мірою не за рахунок матеріального виробництва, а завдяки прогресу технологій, інформатизації, інноваційної діяльності. У світі дедалі зростає значення науки та освіти, які давно стали ознаками невідчутного капіталу — тим багатством, яке відіграє свою роль через певний час. Кошти, вкладені в науку й освіту, через 15-20 років дають високий дохід. Саме тому розвинені країни стимулюють розвиток цих сфер. У США, зокрема, створюють величезні наукові поліси, найвідомішим з яких є Кремнієва долина (мал. 230).
Объяснение:
Трети́нний се́ктор еконо́міки або сфера послуг — один із трьох секторів економіки в рамках гіпотези трьох секторів, який включає економічну діяльність, пов'язану з послугами.
Поняття послуг охоплює всі види діяльності, що не завершуються виробництвом продукта, але сприяють процесу виробництва, покращуючи продуктивність. До послуг належить фінансова і банкова діяльність, транспорт, оптова і роздрібна торгівля, страхування, інформаційна галузь, медицина, освіта та індустрія розваг тощо.
Інформаційні технології часто виокремлюють і включають у четвертинний сектор економіки.
У розвинутих країнах третинний сектор економіки найбільший за кількістю працівників і зростає найшвидшими темпами.
Сфéра пóслуг — частина економіки, яка включає всі види комерційних послуг. Саме сфера послуг складає в економічно розвинутих країнах основну частину економіки (більше 50%). Рештою частин економіки прийнято вважати промисловість і сільське господарство.
Сферу послуг часто відносять до постіндустріального економічного устрою.
Працівники, зайняті в сфері послуг, і які безпосередньо обслуговують клієнтів, іменуються обслуговчим персоналом.
Объяснение:
Путешествие Уильяма Гильоме Рубрука в 13 веке к берегам Монгольского ханства.
«О самый превосходный лорд и самый истинный христианин Луи, по милости Бога, знаменитый король французов, от монаха Вильяма Рубрука, самого простого в порядке Малых монахов, приветствую тебя во Христе. Я пойду в землю чужих народов и буду стараться во благо всех и во благо всего».
Эти слова, написанные Уильямом в своем докладе королю Людовику IX из Франции, содержат подробный отчет о путешествиях монаха в монгольские земли Бату и Мёнке-хана в 1253-1255 годах. Уильям Рубрук начал свою миссию с двойной целью превращению их к христианству и для оценки поддержки монголов на счет крестовых походов от имени короля Людовика IX.
Его путешествие привело его через южные степи в столицу Монголии Каракорум, давая ему возможность быть первым европейцем, который завершил и задокументировал поездку. Его путешествие длилось почти три года, и после его возвращения Рубрук представил Людовику IX один из самых подробных, точных и ценных ранних рассказов о традиционной культуре Монголов под названием «Итеринариум фририт», «Вильям де Рубрук», «Минорум», «Галли» и другие.
Рубрук с увлечением обсуждает жизнь кочевников и фиксирует социальную иерархию от размещения своих юрт (переносной палатки, как дома из деревянной решетки и войлочной шерсти), к традиционным сидениям внутри. Юрты всегда располагаются лицом к югу, в направлении тепла и огня.
Комментарий Рубрука о монгольских кочевых традициях является фактическим и согласуется с европейскими идеями о «варварском» кочевом образе жизни, но становится очевидным, что он неожиданно восхищается техническими достижениями, связанными с сезонными миграциями кочевников.
«... они делают эти дома настолько большими, что они иногда имеют ширину в тридцать футов. Я сам когда-то измерял ширину между колесиками тележки двадцать футов, а когда дом находился на телеге, он проецировался за пределы колес с обеих сторон, по крайней мере, на пять футов. Ось тележки была такой же большой, как мачта корабля» (Вильям де Рубрук, глава II).
Хотя его миссия якобы распространяла христианство и собирала поддержку для христианских крестовых походов против мусульман, Рубрук всегда настаивал, что он простой миссионер, но его рассматривали как посла и вел он себя как шпион.