Процесс покорения Сибири включал в себя постепенное продвижение русских казаков и служилых людей на Восток, вплоть до их выхода к Тихому океану и закреплению на Камчатке. В фольклоре народов Северо-Востока Сибири для обозначения пришельцев с этнонимом «русский» используется слово «казак»[2]. Пути движения казаков по преимуществу были водные. Знакомясь с речными системами, они шли сухим путём исключительно в местах водораздела, где перевалив через хребет и устроив новые лодки, спускались по притокам новых рек. По прибытии в местность, занимаемую каким-либо племенем туземцев, казаки входили с ними в мирные переговоры с предложением подчиниться Белому царю и платить ясак, но переговоры эти далеко не всегда приводили к успешным результатам, и тогда дело решалось оружием. Обложив туземцев ясаком, казаки устраивали на их землях или укрепленные остроги (если племя было воинственное), или просто зимовья, где и оставалась обыкновенно часть казаков в виде гарнизона для поддержания покорности и для сбора ясака. Вслед за войсками шли поселенцы, администраторы, духовенство, промысловики и купцы. Местное население облагалось налогом (см. ясак). Наиболее активное сопротивление оказали Сибирское ханство и ряд крупных племенных союзов (например: дауры, чукчи). Имели место несколько локальных войн с Китаем в Забайкалье и на юге Дальнего Востока.
В целом покорение Сибири завершилось уже к концу XVII века, когда границы Русского государства в основном приблизились к нынешним. Освоение Камчатки произошло в начале XVIII века, окончательное покорение Чукотки в середине XVIII века.
Карта освоения Сибири. Даты основания городов, и направления экспедиций
XVI век. Завоевание Западной Сибири Править
1581—1585 — Сибирский поход Ермака Тимофеевича
1586 — Василий Сукин основал Тюмень (первый русский город в Сибири), на месте бывшей столицы Сибирского ханства
1587 — основан Тобольск на Иртыше, ставший впоследствии «столицей Сибири»
1593 — основан Берёзов
1594 — основан Сургут
1595 — основан Обдорск
1598 — завоевание Пегой Орды
1598 — Ирменское сражение, окончательное завоевание Сибирского ханства
Україна протягом 2018 року, згідно з рейтингами міжнародних організацій, покращила свої позиції в сфері економіки, але й досі залишається на периферії в порівнянні із досягненнями інших європейських країн. Загалом за останній рік їй вдалося втримати свої минулорічні позиції, або ж піднятися у деяких рейтингах, однак ці коливання не були значними.
Водночас Україна опустилася в рейтингу міжнародних поставках зброї, який на цьому тижні оприлюднив Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI). Рейтинг висвітлює головні тенденції в міжнародних поставках зброї в період між 2014-2018 роками. Так, Україна посіла 12 місце у списку 25 найбільших експортерів зброї у світі, натомість минулого року була 11. Згідно зі звітом, порівняно з 2009-2013 роками Україна зменшила експорт озброєнь на 47%. Імпорт зброї протягом 2014-2018 років, попри воєнний конфлікт, залишався на досить низькому рівні. Попри те, що серед основних клієнтів України у звіті разом із Китаєм і Таїландом вказана Росія, автори дослідження додають, що до 2014 року Росія імпортувала зброю з України і почала імпорт з інших країн, але анексія Криму в 2014 році припинила ці торговельні відносини.
Объяснение:
