Объяснение:
Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водн незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.
Географічне положення. Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки. Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі.
Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.
Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого. Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності.
Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями.
Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна.
Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки.
Рельєф дна. Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори.
Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна гати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.
С отменой крепостного права па обширные земли Заволжья устремились десятки и сотни тысяч крестьянских переселенцев. К началу XX в. Поволжье становится крупнейшим районом производства товарного зерна и мукомольной промышленности. Происходит бурный рост волжских городов, ставших крупными перевалочными и торговыми пунктами, а сама Волга выполняет функцию «главной улицы России», по которой идут потоки разнообразных грузов: зерна, леса, нефти и т. д.
В советский период индустриализации страны Поволжье перепрофилируется из аграрного в промышленный регион. Особенно этот процесс усилился в военные годы, после эвакуации туда промышленных, в первую очередь оборонных, заводов. Крупнейшие волжские города — Куйбышев (Самара), Казань, Сталинград (Волгоград), Саратов и Ульяновск становятся важнейшими центрами оборонной промышленности страны.
С 1950-х гг. целых два десятилетия в районе быстрыми темпами развивались нефтедобыча и сопутствующие ей отрасли: нефтепереработка и нефтехимия. Был полностью зарегулирован сток Волги — построили крупнейшие, но тем временам ГЭС: Волгоградскую, Саратовскую, Куйбышевскую (Самарскую), на Каме — Нижнекамскую. В дальнейшем приоритетное развитие разнообразных отраслей машиностроения будет продолжаться.
Объяснение:
