Ну а зимой Северная Европа — бальзам на душу тоскующих по настоящей зиме — с пушистыми сугробами выше головы, разлапистыми елями под снежными шапками, непременными вечерними фонариками под заснеженными крышами и прочими радостями уюта посреди января, типа пуховых носков, мурчащего кота и глинтвейна за любимой книжкой.
Туристические приманки Северной Европы — великолепная природа (чего стоят хотя бы гейзеры Исландии и небезызвестный вулкан с зубодробительным именем, а также поля застывшей лавы и сероводородные проталины с соответствующим ароматом), достаточное количество интересных исторических достопримечательностей — от стоянок первобытных людей до средневековых ратуш и соборов и футуристических творений современных архитекторов, а также примечательная «горнолыжка» — без франко-итальянского золотого флёра, зато с северной добротностью, щедростью и радушием. Что же до путешествия по Скандинавии, то в регионе чрезвычайно распространены автобусные туры — благо в активе «автобусников» непосредственное соседство с Питером и прекрасные дороги. Популярностью также пользуются круизы по норвежским фьордам — узким живописным заливам с кристально чистой водой и почти отвесными склонами, покрытыми лесами. Ну а тем, кто жизни не мыслит без водных просторов, порекомендуем отправиться в многодневный круиз по Балтике, с заходом в скандинавские порты и посещением североевропейских столиц.
Объяснение:
Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водн незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.
Географічне положення. Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки. Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі.
Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.
Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого. Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності.
Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями.
Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна.
Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки.
Рельєф дна. Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори.
Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна гати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.
Смешанные леса, образованы хвойными и мелколиственными или хвойными и широколиственными породами. Хвойно-мелколиств. леса распространены по всей тайге Евразии и характеризуют смены производных мелколиств. лесов (березняков, осинников) коренными хвойными (сосняками, ельниками) . Хвойно-широколиств. леса образуют переходную полосу от таёжных лесов к широколиственным. Они распространены на равнинах и в ниж. поясе гор с умеренным влажным климатом в Евразии (занимают большие площади в Европ. части СССР) и Сев. Америке. В их составе ель, сосна, дуб, липа, клён, ясень, ильм, вяз. Более разнообразны по видовому составу дальневосточные хвойно-широколиств. леса, к-рые образованы сосной кедровой корейской, елью аянской, пихтой белокорой, дубом монгольским, ясенем маньчжурским, липой амурской. В Сев. Америке хвойно-широколиств. леса распространены в области Великих озёр; в их состав входят клён сахарный, пихта бальзамическая, бук крупнолистный и др.
Влажный тропический лес, — биом, лес в экваториальных (влажный экваториальный лес) , субэкваториальных и влажнотропических районах с влажным климатом (2000—7000 мм осадков в год) . В дополнение к чрезмерному выпадению осадков, влажные тропические леса характеризуются большим количеством постоянных (в противоположность мигрирующим) видов животных и огромным биоразнообразием флоры и фауны. Во влажных тропических лесах живёт две трети всех видов животных и растений планеты. Тропический лес разделён на четыре основных уровня, каждый из которых обладает своими особенностями, имеет различную флору и фауну. Для влажных тропических лесов характерны: -разнообразие флоры, -наличие 4—5 древесных ярусов, отсутствие кустарников, большое количество лиан -преобладание вечнозелёных деревьев с крупными вечнозелёными листьями, слабо развитой корой, почками, не защищёнными почечными чешуями, в муссонных лесах — листопадные деревья; -образование цветков, а затем плодов непосредственно на стволах и толстых ветвях