Размещение сельского хозяйства в значительно большей степени, чем промышленность, зависит от факторов природной среды. Эта зависимость находит свое проявление, прежде всего в том, что природные условия ограничивают возможность выращивания отдельных видов сельскохозяйственных культур и продуктивного скота определенными зональными рамками (природные, почвенно-растительные зоны Земного Шара) , за пределами которых технически невозможно или экономически нецелесообразно выращивать эти сельскохозяйственные культуры и виды продуктивного скота. Позональное распределение отраслей растениеводства и животноводства - закон размещения сельского хозяйства. Хотя ряд культур и видов скота имеют большие природные ареалы, состоящие из нескольких почвенно-растительных (природных) зон, эти зоны играют не одинаковую роль в их размещении. Для каждой сельскохозяйственной культуры и продуктивного вида можно назвать зону (зоны) с оптимально-благоприятными условиями для их выращивания. Для сахарного тростника и хлопчатника - это зона тропического пояса и влажных субтропиков, для культуры льна-долгунца - районы избыточного увлажнения зоны широколиственных и смешанных лесов, для сахарной свеклы - лесостепная зона, для пшеницы степная.
Зміни погоди обумовлені добовими й річними відмінностями у надходженні сонячної радіації. Вони ж визначають регулярні добові та сезонні коливання всіх інших елементів: температури, тиску, вітрів, вологості повітря, хмарності, опадів. Неперіодичні зміни, які пов'язані з проходженням повітряних мас (великих об'ємів повітря в тропосфері з подібними властивостями, що пов'язані з районом їхнього формування), найбільш характерні для помірного і холодного поясів. Величезне значення для науки і господарства має вивчення і передбачення погоди, яке можливе лише внаслідок систематичного Довготривалого за нею. Усі зміни основних елементів погоди фіксують на метеорологічних станціях. Стан високих шарів атмосфери вивчають за до радіозондів, метеорологічних ракет, метеорологічних супутників Землі. У кожній країні існує служба погоди. Метеорологічні станції працюють за визначеною програмою і методикою. Результати систематично передаються в зашифрованому вигляді особливим міжнародним кодом у світові (Нью-Йорк, Москва, Мельбурн) і регіональні метеорологічні центри. У центрах на підставі численних зведень кілька разів за добу на визначений момент складаються синоптичні карти (карти погоди). Зіставлення цих карт дозволяє визначати напрямки переміщень повітряних мас з різними фізичними властивостями, фронтів, циклонів й антициклонів тощо і тим самим складати прогноз погоди.
светило, не дающее умереть всему живому-Солнце
природный водный поток-рЕка
большая река россии-Волга
самое соленое море-мЕртвое
водоем, окруженный сушей-озеРо