Дністер – третя за довжиною ріка в Україні та дев’ята – в Європі.
Дністер (стародавня назва — Тірас) протікає територією України і частково Молдови. Починається в Українських Карпатах поблизу с. Вовчого Львівської області на абсолютній висоті близько 900 м і впадає в Дністровський лиман Чорного моря в Одеській області. Довжина Дністра — 1362 км, з них в Україні — 925 км, загальна площа басейну — 72 100 км2.
Дністер має мішане живлення з переважанням снігового. Для нього характерні весняна повінь та осінні дощові паводки. Середній річний стік становить близько 10 км3. Льодостав триває з кінця грудня до середини березня. Води Дністра використовуються для водопостачання, зокрема Одеси, та для зрошення Причорноморських степів. Долина Дністра і його приток має важливе рекреаційне значення. Екологічні умови Дністра ускладнюються забрудненими скидами промислових підприємств, зокрема хімічних.
Найбільше приток Дністер приймає в середній (подільській) течії, де впадають: Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич, Ушиця, Мурафа та ін.
Дельта Дністра – це місце гніздування багатьох птахів, на її території росте чимало рідкісних видів рослин.
На Дністрі споруджено три гідроелектростанції та два великих водосховища — Дністровське в Україні, Дубоссарське в Молдові. Ріка судноплавна в середній і нижній течії.
Фантастичної краси пейзажі вражають зір допитливих туристів. Багатство природних (ботанічних, геологічних, археологічних), архітектурних і культових пам’яток є в долині Дністра. Гірські породи, з яких складені берега річки, у висоту досягають 150 м, оберігають літопис цього краю майже за пів-мільярд останніх років.
Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України.
На Дністрі розташовані міста Хотин, Могильов-Подольський, Ямполь, Сороки, Залещики, Кам’янка, Дубосари, Бендери та ін.
Я написала багато цікавого, обери що найбільш потрібно
Цунамі – це високі, довгі хвилі, що породжуються могутній вплив на всю товщу океанської або морської води. Сам термін «цунамі» японського походження. Дослівний його переклад звучить так – «велика хвиля в гавані» і це не дарма, оскільки у всій своїй могутності вони проявляються саме на узбережжі.
Породжуються цунамі при різкому вертикальному зсуві літосферних плит, що становлять земну кору. Ці гігантські вібрації призводять до коливання всю товщу води, створюючи на її поверхні ряд гребенів і западин. Причому у відкритому океані ці хвилі досить нешкідливі. Їх висота не перевищує і одного метра, оскільки основна маса води, що коливається простягається під її поверхнею. Відстань між гребенями (довжина хвилі) досягає сотень кілометрів. Швидкість їх поширення залежить від глибини, коливається в межах від декількох сот кілометрів до 1000 км / год.
Наближаючись до берега, швидкість і довжина хвилі починає зменшуватися. Через гальмування на мілководді кожна наступна хвиля наганяє попередню, передаючи їй свою енергію і збільшуючи амплітуду.
Іноді їх висота досягає 40-50 метрів. Така величезна маса води, обрушившись на берег, за лічені секунди повністю спустошує прибережну зону. Протяжність району руйнувань вглиб території в окремих випадках може досягти 10 км!
Причини цунамі
Зв’язок між цунамі і землетрусами очевидний. Але чи завжди коливання земної кори породжують цунамі? Ні, цунамі породжуються лише підводними землетрусами з неглибоко розташованим вогнищем і магнітудою понад 7. На їх частку припадає близько 85% всіх хвиль цунамі.
Серед інших причин можна назвати:
Зсуви. Нерідко простежується цілий ланцюжок природних катаклізмів – зрушення літосферних плит призводить до землетрусу, воно породжує зсув, що генерує цунамі. Саме така картина простежується в Індонезії, де зсувні цунамі відбуваються досить часто.
Вулканічні виверження викликають до 5% усіх цунамі. При цьому гігантські маси землі і каменю, що зметнулися в небо, потім занурюються в воду. Величезна маса води зміщується. В утворену воронку спрямовуються океанські води. Це дислокація породжує хвилю цунамі. Прикладом катастрофи абсолютно жахливих масштабів є цунамі від вулкана Каратау в 1883 році (також в Індонезії). Тоді 30 метрові хвилі призвели до загибелі на сусідніх островах близько 300 міст і селищ, а також 500 морських суден.
Незважаючи на наявність у нашої планети атмосфери, що захищає її від метеоритів, найбільш великі «гості» з всесвіту долають її товщу. При наближенні до Землі їх швидкість може досягати десятки кілометрів в секунду. Якщо такий метеорит має досить велику масу і впаде в океан, він неминуче викличе цунамі.
Технічний прогрес приніс у наше життя не тільки комфорт, але і став джерелом додаткової небезпеки. Проведені підземні випробування ядерної зброї, це ще одна причина появи хвиль цунамі. Усвідомлюючи це, держави, які володіють такою зброєю, уклали договір, що забороняє його випробування в атмосфері, космосі і в воді.
Хто і як вивчає цунамі?
Руйнівна дія цунамі і його наслідки настільки величезні, що перед людством стала проблема знайти ефективний захист від цього лиха.
дистанційне вимірювання цунамі з відкритого космосу за до спеціальних супутників;
розробку моделей виникнення та поширення цунамі при різних умовах.
Іноді цунамі ототожнюють з Солітонами, оскільки обидва ці явища мають хвильову природу. Але фізика їх виникнення дуже відрізняється. Солітони це поодинокі хвилі, страхітливих розмірів, зустріч з якими у відкритому океані часто закінчується трагічно навіть для великих суден. Цунамі – це ціла серія хвиль, які, наближаючись до берегової межі, набувають вигляду майже прямовисної стіни, висотою до кількох до десяткі
Класифікація хвиль цунамі
Існують кілька систем класифікації цунамі. Найбільше практичне значення має класифікація за інтенсивністю хвиль.
За цією ознакою хвилі поділяють на 6 категорій:
Перша категорія фіксується тільки приладами. Люди можуть їх навіть не помічати.
Хвилі 2 і 3 категорії не завдають значної шкоди.
Цунамі 4 категорії здатні викинути на берег навіть велике морське судно.
Хвилі більш високих категорій не тільки руйнують споруди, а й призводять до людських жертв, аж до катастрофічних масштабів.
Найстрашніші цунамі
2004 рік, південь Азії. Землетрус на острові Суматру, породжує величезну хвилю. За кілька десятків хвилин смертоносна хвиля досягла узбережжя Індонезії, Індії, Таїланду і Шрі-Ланки.
Його наслідки жахливі – близько 300 000 людських життів і величезні матеріальні збитки.
Самі нищівні хвилі, відвідали північну півкулю в 1964 році на Алясці. Спочатку жителі відчули підземні поштовхи, потім на горизонті з’явилася 30-метрова стіна води. Лють водної стихії була такою, що з лиця землі було стерто багато міст Північної Америки, десятки тисяч жителів США і Канади залишилися без даху над головою. Ця трагедія завдала матеріальної шкоди в 300-500 млн
С начала 70-х годов наблюдается продвижение с севера на территорию области рыси. В настоящее время она отмечена уже в самых южных районах области.
Экзотическую редкость представляет бурый медведь, ранее широко распространенный в лесных массивах области. В настоящее время он обитает в массивах Малый Накас и Шайтантау, где ежегодно добывается охотниками в связи с угрозой нападения этого зверя на домашний скот.
Характерный и многочисленный в обитатель оренбургских степей сайгак ныне встречается небольшими стадами во время летней миграции в крайних юго-восточных районах области.
Важнейшими объектами промысла являются куньи. Это в первую очередь: барсук, горностай, лесная куница, степной и лесной хорь. В числе редких и очень редких видов куньих области: колонок, перевязка, европейская норка и речная выдра. В то же время численность акклиматизированной американской норки стала столь значительной, что она может служить объектом промысла.
Речные заросли и приозерные камыши изобилуют шилохвостками, серухами, чирками, кряквами. Наибольшее промысловое значение имеют серые утки и утки-кряквы. Реки и озера Оренбуржья являются местом обитания более 30 видов рыб. Наиболее ценные из них осетровые (белуга, осетр, севрюга) и частиковые (сазан, судак, щука, налим, карась, сом и др.). На реках Урал и Илек имеются нерестилища осетровых, площадью до 200 гектаров, которые являются заповедной зоной.
В реках, ручьях, озерах, водохранилищах и прудах области обитает более 60 видов и разновидностей рыб. Они относятся к 15 семействам, из которых самые многочисленные карповые (28 видов). Для значительной части видов бассейн Урала является восточным пределом их распространения.
Из пяти видов осетровых, обитающих в р. Урал, только один вид, стерлядь, постоянно обитает в реке. Остальные виды: белуга, русский осетр, шип и севрюга - встречаются, в основном, во время нерестовых и зимовальных миграций. На среднем плесе Урала сохранились лучшие нерестилища осетровых и места залегания на зиму. К проходным видам, заходящим в Урал из Каспия для нереста, относится белорыбица из семейства лососевых.
В горных ручьях и речках бассейна Сакмары встречаются ручьевая форель и европейский хариус. При организации охраны их местообитаний и воспроизводстве эти ценные породы рыб могли бы стать объектами спортивного рыболовства.
В реках и озерах области широко распространена щука. Большое значение для любительского рыболовства имеют лещ, сазан, жерех, язь, подуст, плотва. Повсеместно в озерах и прудах обитает карась.
Нередко вылавливаются сомы весом в 80-120 килограммов и более. В реках с каменистым дном обычен налим.
Практически во всех водоемах обитает окунь. Ценным видом промысла и любительского рыболовства на Урале, Сакмаре, Самаре, Илеке и других реках является судак.
В крупнейшем водохранилище области, Ириклинском, обитает 36 видов рыб, в том числе такие важнейшие промысловые, как лещ, судак, жерех, сазан, сом. Из вселенных видов рыб большое промысловое значение в Ирикле приобрели сиг и рипус. В прудах области успешно разводятся карп, толстолобик и белый амур.
В области обитает занесенная в Красную книгу бабочка репейница и махаон.
Сам лично видел, но сфотографировать не успел.
Также мной были замечены редкие насекомые в городе Сорочинск: бабочка дневной павлиний глаз, липовый бражник, бабочка траурница, цикада.