Першою широко відомою Lingua Francа була змішана мова. Перед своїм утвердженням у світовій економіці, протягом 1200-х рр. Зміцніли морські торговельні зв’язки у Середземному морі. У зв’язку з цим французька мова була „змішана” з італійською, грецькою, іспанською та арабсьькою, утворивши середземноморську Lingua Francа – франкійську мову.
Гарним прикладом може бути суахілі - Lingua Francа для Східної Фрики. Після століть торговельних обмінів , мова суахілі виникла на основі африканськохї мови банту, поєднання арабської і персьої мов, і нараховує близько 50 мільйонів носіїв від півдня Сомалі до півночі Мозамбіку і від океанічного узбережжя Кенії і Танзанії до внутрішніх районів східноафриканських великих озер. Суахілі характеризується складною лексикою та граматикою, і, хоча велика кількість людей у Східній Африці розмовляють нею, більшість вивчає свою місцеву мову та користується нею як рідною.
.
Змішані мови відіграють важливу роль в об’єднанні все ще лінгвістично розробленого світу. Вони максимальнос прощені, тому можуть швидко поширюватися. У Південно-Східній Азії мовою торгівлі є окремий різновид малайської мови (Bazzar Malay), якою користуються від М’янми до Індонезії та від Філіппін до Малайзії; вона стала Lingua Francа для регіону. Це спрощена китайська мова, яка використовується далеко поза межами КНР.
На территории Западно-Сибирской низменности и Западной Сибири
протекает более 2000 рек. Общая их длина около 250 тысяч километров.
Наиболее крупными являются Обь, Енисей и Иртыш. Они не только
являются судоходными, но и используются для получения энергии.
Питаются они в основном за счет талых вод и дождей. Здесь также
расположено большое количество озер. В южных районах Западной
Сибири они заполнены соленой водой.
Западной Сибири принадлежит мировой рекорд по количеству болот на
единицу площади, площадь заболоченной территории около 800 тысяч
квадратных километров. Причинами этого явления являются следующие
факторы: избыточное увлажнение, плоский рельеф, многолетняя мерзлота
и торфа, имеющегося здесь в большом количестве, удерживать
значительную массу воды.
Западно-Сибирская равнина богата реками, озёрами, болотами,
в размещении которых по территории чётко зависимость
от рельефа и от зонального соотношения тепла и влаги.
Реки Западной Сибири принадлежат бассейну Карского моря. Самая
крупная река Западно-Сибирской равнины – Обь с притоком Иртыш. Это
одна из величайших рек мира. В России она занимает первое место по
длине (5410 км) и по площади бассейна (2990 тыс. км2).
Кроме Оби и Иртыша среди крупных рек региона можно назвать
судоходные Надым, Пур, Таз, а также Тобол.
На Западно-Сибирской равнине располагаются около одного миллиона озер,
общая площадь которых составляет более 100 тыс. км2. По происхождению
котловин они разделяются на несколько групп: занимающие первичные
неровности равнинного рельефа; термокарстовые; моренно-ледниковые;
озера речных долин, которые в свою очередь делятся на пойменные и
старичные. Своеобразные озера - «туманы» — встречаются в приуральской
части равнины. Они располагаются в широких долинах, разливаются весной,
резко сокращая свои размеры летом, и к осени многие вообще исчезают.
В лесостепных и степных районах Западной Сибири есть озера, заполняющие
суффозионные или тектонические котловины.
Среди озёр можно выделить Чаны, Самотлор, Яровое.
Объяснение:
Но это не точно
