Задача 1
Температура воздуха равна +5 °С, содержание водяного пара в нем 6,1 г/м3. Какова относительная влажность данного воздуха, если максимально возможное содержание водяного пара при такой температуре составляет 6,8 г/м3? Полученный результат округлите до целого числа.
Составляем пропорцию
6,8 г/м³ -100%
6,1 г/м³-Х
Х=6,1х100:6,8
Х=89,7 или 90%
ответ:относительная влажность данного воздуха 90%.
Задача 2
Атмосферное давление на вершине горы в точке, обозначенной на рисунке буквой А, составляет 690 мм рт.ст. Определите относительную высоту точки А (в метрах), если известно, что атмосферное давление в точке Б у подножия горы составляет 750 мм, а также, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема. ответ запишите в виде числа.
Сначала находим разницу в давлении у подножия и на вершине горы
750-690=60 мм.рт.ст.
Зная, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м подъема, находим высоту горы
60х10=600 м
ответ:относительная высота точки А равна 600 м.
Задача 3
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какая температура будет на вершине горы А с абсолютной высотой 4000 м, если у её подножия температура составляет 10 ºС. ответ запишите в виде числа.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
а у нас дано 4000 м или 4 км,
значит температура понизится на
4х6=24ºС
У подножия горы температура составляет 10 ºС, значит разница в температуре будет
10-24=-14ºС
ответ:на вершине горы А температура равна -14ºС.
Задача 4
При подъёме в тропосфере температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м. Определите, какова будет абсолютная высота вершины, если у её подножия температура составляет 30 ºС,а на вершине -18°С. ответ запишите в метрах.
Известно, что температура воздуха понижается в среднем на 0,6 ºС через каждые 100 м или на 6 ºС на 1 км.
Находим разницу температур у подножия и на вершине горы
30+18=48ºС
Теперь находим абсолютную высоту горы
48:6=8 км.
ответ:абсолютная высота горы равна 8 км.
Задача 5
Определите, какое атмосферное давление будет на вершине горы, обозначенной на рисунке буквой А, если у подножия горы его значение составляет 750 мм рт.ст., и известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм на каждые 100 м. ответ запишите в виде числа.
Рисунок к этой задаче дан ниже в приложении.
У нас известно, что атмосферное давление понижается на 10 мм.рт.ст. на каждые 100 м
А у нас высота горы 400 м.
Значит 400х10:100=40 мм.рт.ст.
У подножия горы давление 750 мм.рт.ст.,значит на вершине оно будет
750-40=710 мм.рт.ст.
ответ:на вершине горы атмосферное давление будет 710 мм.рт.ст.
В Україні останнім часом часто виникають питання стосовно потенціалу розвитку відновлюваної енергетики. Ми і сумнівалися, питаючи, чи потрібна нам зелена енергетика взагалі, вагалися, чи є місце альтернативній енергетиці в Україні, намагалися зрозуміти, який існує економічний потенціал переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ)? Одностайна відповідь на це питання може бути отримана після аналізу того, як розвиток зелених джерел енергії вплине на нас особисто, і яку роль кожен і кожна з нас з нас можуть зіграти в цьому процесі.
Перш за все, варто зазначити, що підвищення частки відновлюваної енергетики в енергобалансі України - це ціль, необхідність досягнення якої усвідомлюється сьогодні на всіх рівнях, проте підходи до її реалізації відрізняються. Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року ставить за мету досягнення частки ВДЕ на рівні 11%. Можна довго сперечатися, чи є цей показник занадто амбітним, чи, навпаки, легко досяжним для нас, але зрозуміло одне: сьогодні Україна має шанс обрати вектор розвитку, який включатиме зелену енергетичну трансформацію. Чому ж ми повинні не втратити цей шанс, та які переваги отримає кожен українець і кожна українка від розвитку відновлюваної енергетики та відмови від звичних застарілих моделей виробництва енергії?
Зі зростанням індустріального виробництва у світі збільшилася кількість викидів парникових газів, що стало причиною глобальних кліматичних змін. Для запобігання цьому у 1997 році було прийнято Кіотський протокол, набуття чинності якого тривало 8 років, що певним чином загальмувало реалізацію взятих державами зобов’язань. Не зважаючи на зусилля багатьох держав, їх виявилося все ж недостатньо для боротьби зі зміною клімату, тому в грудні 2015 року на черговій зустрічі Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в Парижі було прийнято нову глобальну кліматичну угоду. Цього разу перед сторонами Паризької угоди стоїть завдання взяти на себе амбітні зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів. Так, згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоефективність (40%) та відновлювальні джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у запобіганні підвищення глобальної температури більш ніж на 2°С і скорочення викидів вуглекислого газу.
