нерівномірність економічного розвитку країн світу як проблема сучасності
характерною особливістю світової економічної системи ххі ст. є стрімкий розвиток інтеграційних процесів між країнами, уніфікація економічних стандартів та створення нових ринків, що приводить в епоху економічної ізації, яка поєднує в собі різні мотиви. на жаль, формування попиту, пропозиції, ціни й конкуренції позитивно, але неоднозначно впливають на світові ринки, оскільки, явну вигоду отримують країни – лідери. тому важливо детермінувати чи дійсно процес ізації впливає діаметрально протилежно на розвинені країни світу та на країни, що розвиваються?
незважаючи на переконливі твердження прихильників ізації, які впродовж 1980-1990-х рр. запевняли, що відкриття національних ринків до зменшення прірви між багатим та бідним населенням, реально цей феномен мав позитивний вплив лише в кількох країнах.
за даними population reference bureau, яке провело моніторинг різноманітних статистичних даних, у 2011 році 48% населення землі живе менш ніж на 2 долари сша в день. факт асиметрії економічного розвитку є очевидним.
найгостріше негативні наслідки даного явища відчувають країни, що розвиваються, оскільки перспектива досягнути високого соціального благополуччя рівня заходу зменшується, незважаючи на те, що концентрація сировинно-ресурсного потенціалу в країнах, що розвиваються є доволі високою для стрімкого економічного розвитку. все ж, дохід від даних запасів, як правило, акумульовано в руках тнк. відповідно, робоча сила країн, що розвиваються залишається низькооплачуваною та некваліфікованою. збереження та інвестиції в цих країнах знаходяться на низькому рівні, наслідком чого є нерівномірне зростання доходів населення, що веде до нерівномірного економічного розвитку.
отже, економіка оперує різноманітними парадигмами росту та добробуту, які зазвичай у загальному аспекті з точки зору держави як цілісної одиниці, але структурні зміни в системі світового господарства та інтегрованість національних економік спонукають науковців розглядати проблеми нерівномірності економічного розвитку в міжнародному масштабі у зв’язку з стрімким поглибленням процесу ізації.
Можно выделить следующие причины, которые повлияли на выбор Адмиралтейства в пользу Кука:
Кук был моряком, и следовательно подчинялся Адмиралтейству, которому в качестве начальника экспедиции нужен был свой человек. Именно по этой причине Александр Далримпл, также претендующий на это звание, был невыгоден Адмиралтейству.Кук был не просто моряком, а моряком опытным.Даже среди опытных моряков Кук выделялся обширным опытом в картографии и навигации, о чём свидетельствовала успешно проведённая работа по измерению фарватера реки Св. Лаврентия. Опыт этот был подтверждён непосредственно действующим адмиралом (Колвиллом), который, рекомендуя работы Кука к публикации, охарактеризовал Кука следующим образом: «Зная по опыту одарённость мистера Кука и его я считаю его достаточно квалифицированным для работы, которую он выполнил, и для крупнейших предприятий того же рода»[3].
первая часть вопроса не совсем понятна, ну а по второй части:расположение производств тканей в последнее время не всегда зависит от расположения сырьевых баз, оно больше зависит от концентрации рабочей силы