ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ. Підприємства чорної металургії утворюють металургійні райони. Ще в минулому столітті у світі сформувалося кілька таких районів, що орієнтувалися на сировинну базу, тобто були розміщені поблизу родовищ залізної руди чи в межах залізорудних басейнів: Лотарингія — у Франції, Приозер’я — у США, Урал — у Росії, Кривий Ріг — в Україні, райони на північному сході Китаю й у Південній Африці. Металургійне паливо (кокс) там виробляли з привізного вугілля або завозили з інших територій. Сьогодні сировинна орієнтація розміщення металургійних підприємств переважає в країнах, що розвиваються, та які освоюють потужні басейни залізної руди — у Бразилії, Індії, Венесуелі. Інший варіант розміщення металургійних районів — у кам’яновугільних басейнах, багатих на коксівне вугілля, куди доставляють сировину (залізну руду): Пенсильванія — у США, Мідленд — у Великій Британії, Рур — у Німеччині, Верхня Сілезія — у Польщі, Донбас — в Україні, Кузбас — у Росії.
Згодом для розвинених країн стало властивим розміщення металургійних підприємств на морських узбережжях — у портах, куди надходять привізні сировина і паливо. Потужні металургійні центри з’явилися у морських портах Італії, Франції, Великої Британії, північного сходу США, Японії, Китаю та нових індустріальних країн — Республіки Корея і Тайваню.
Объяснение:
Сейчас я перечислю холодные течения для каждого океана.
Атлантический океан: Канарское, Течение западных ветров, Бенгальское, Фолклендское и Лабрадорское течения;
Индийский океан: Течение западных ветров и Сомалийское течение;
Тихий океан: Течение западных ветров, Калифорнийское течение и Перуанское течение;
Северный Ледовитый океан: Восточное Гренландское течение.
Тёплыми считаются течения, которые несут более тёплую воду: Гольфстрим, Куросио, Северо-Тихоокеанское, Восточно-Австралийское, Мозамбикское, Бразильское. Они движутся из низких широт в высокие.
У рельєфі Африки переважають рівнини, плато і плоскогір’я, що лежать на висоті 200-500 м над рівнем моря (39 % площі) і 500-1000 м над рівнем моря (28,1 % площі). Низовини займають лише 9,8 % площі, головним чином уздовж прибережних окраїн. За середньою висотою над рівнем моря (750 м) Африка поступається лише Антарктиді та Євразії. Майже всю Африку на північ від екватора займають рівнини і плато Сахари і Судану, серед яких у центрі Сахари піднімаються нагір’я Ахаггар і Тібесті (г. Емі-Кусі, висота 3415 м), у Судані — плато Дарфур (г. Марра, 3088 м). На північному заході над рівнинами Сахари піднімаються Атлаські гори (г. Туб-каль, 4165 м), на сході уздовж Червоного моря простягається хребет Етбай (г. Ода, 2 259 м). Рівнини Судану з півдня обрамлені Північно-Гвінейською височиною (г. Бинтимані, 1948 м) і плоскогір’ям Азанде; зі сходу над ними піднімається Ефіопське нагір’я (г. Рас-Дашан, 4 620 м). Воно круто обривається до западини Афар, де знаходиться найглибша западина Африки (оз. Ассаль, 150 м). За плоскогір’ям Азанде лежить западина Конго, обмежена із заходу Південно-Гвінейською височиною, з півдня — плоскогір’ям Лунда-Катанга, зі сходу — Східно-Африканським плоскогір’ям, на якому височать найвищі вершини Африки — гора Кіліманджаро (5895 м), гора Рувензорї (5109 м). Південну Африку займають високі рівнини Калахарі, облямовані з заходу плоскогір’ями Намакваленд, Дамараленд, Каоко, зі сходу — Драконовими горами (г. Табана-Нтленьяна, 3482 м). Уздовж південної окраїни материка простягаються середньовисотні Капські гори. Перевага на материку вирівняного рельєфу обумовлена його платформною структурою. У північно-західній частині Африки з глибоким заляганням фундаменту і широким розвитком осадового чохла переважають висоти менше 1000 м (Низька Африка); на південному заході Африки характерні висоти понад 1000 м (Висока Африка). Прогинам і виступам Африканської платформи відповідають великі западини (Калахарі, Конго, Чадська та ін.). Найбільше піднята і роздроблена східна окраїна Африки у межах активізованої ділянки платформи (Ефіопське нагір’я, Східно-Африканське плоскогір’я), де простягається складна cистема східно-африканських розломів. У піднятих областях Високої Африки найбільшу площу займають цокольні рівнини і цокольні брилові гори, які обрамляють западини Східної Африки (у т.ч. Рувензорі) та Катанги. У Низькій Африці цокольні хребти і масиви простягаються уздовж узбережжя Гвінейської затоки, виступають у Сахарі (у нагір’ях Лхаггар, Тібесті, хребет Етбай). Лавові плато і конуси поширені на Ефіопському нагір’ї і в Східній Африці (Кіліманджаро, Кенія та ін.), вінчають вершини Ахаггара і Тібесті, є в Судані (г. Марра), Камеруні (вулкан Камерун, гори Адамава), перекривають Драконові гори в Лесото.
Золото, алмази, марганцеві, залізні, хромові, кобальтові, уранові, мідні руди, платина, кам'яне вугілля, нафта, фосфори,графіт, слюда.