енергетичної, металургійної та інших галузей промисловості за мінімальними оцінками досягає 15 млрд. тонн і продовжує щорічно збільшуватись більш ніж на 1 млрд. тонн. Виснажуються не відновлювальні мінерально-сировинні ресурси, інтенсивно забруднюються ґрунти і водойми, все більшою кількістю шкідливих хімічних речовин насичується повітряний басейн.
Надмірне нарощування галузей з високою питомою вагою водоспоживання призвело до того, що всі доступні водні ресурси опинилися на межі вичерпання.
Інтенсифікація землеробства, збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси, безконтрольне застосування засобів хімізації в умовах низької технологічної культури, інші впливи призводять до прискореної деградації ґрунтів, зниження їх родючості.
На території України практично не залишилось водоносних підземних горизонтів питного призначення, де б не були виявлені пестициди, а в окремих регіонах – навіть на 400-метровій глибині. Все частіше зустрічаються нітрати, пестициди та інші шкідливі речовини в продуктах харчування.
Висновок. Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку.
З цією метою в Україні здійснюється державна екологічна політика, вдосконалюється законодавча та природоохоронна діяльність.
В той же час господарські міністерства та відомства, промислові, сільськогосподарські підприємства домагаються задоволення своїх вузьковідомчих інтересів, нехтуючи законами природи. Це призвело до значних порушень у довкіллі та негативно відбилося на забезпеченні сприятливих умов проживання населення.
Тільки примат природоохоронної діяльності може привести до зупинки катастрофічного занепаду природи України, відновленню і врівноваженню екологічного стану й подальшого його поліпшення.
Объяснение:
надеюсь ты выберешь из этого всего то что тебе надо, и напишешь самое нужное для тебя.
Объяснение:
1.Перший наслідок для гідроенергетики.
Використання потенційних гідроенергетичних ресурсів річок потребує створення перепаду рівнів води. Оскільки будівництво дериваційних тунелів і каналів на рівнинних територіях і в значній частині перед-гірських районів технічно і економічно недоцільне, спорудження більшості ГЕС пов’язане із створенням водосховищ.
2.Значення водосховищ для теплоенергетики.
Виробництво електроенергії в післявоєнний період подвоювалось кожні 7...10 років. Більше 80% електроенергії у всьому світі виробляється тепловими електростанціями. Для роботи ТЕС потребується велика кількість води ( в середньому 35...40 м3/с на 1 млн. кВт встановленої потужності).
3.Використання водосховищ гідроакумулюючими електростанціями
4.Значення водосховищ для іригації
5.Значення водосховищ для рибного господарства
6.Значення водосховищ для водного транспорту
7.Значення водосховищ для лісосплаву
Выделяют три дополнительных типа климата:
Субэкваториальный климат. Летом в этом поясе господствуют экваториальные воздушные массы, а зимой — тропические.
Субтропический климат. Здесь летом господствуют воздушные тропические массы, а зимой сюда вторгаются воздушные массы умеренных широт, несущие осадки.
Субполярный климат. Летом из умеренных широт сюда приходят влажные воздушные массы, поэтому лето прохладное (от +5 до +10°С) и выпадает около 300 мм осадков