Вода – найпоширеніший мінерал на Землі. Вода – необхідна умова існування всіх живих істот на Землі. Рослинам вона потрібна, щоб розчиняти і транспортувати поживні речовини по всьому тілу. Вода підтримує форму та пружність рослин. Зелені рослини на світлі з води та вуглекислого газу утворюють органічні речовини. Для багатьох тварин і рослин вода є рідною домівкою – місцем їхнього оселення.
Вода – складова частина живих організмів. В організмі тварини і людини вода становить понад ½ маси тіла. Вона наявна у складі крові, травних соків, сліз та інших рідин тіла. Навіть кістки містять воду. Зневоднення організму приводить до його загибелі. Під час випаровування води з потом тіла тварин і людини охолоджуються. Таким чином, вода відіграє значну роль у теплорегуляції організму.
Основні властивості води. Чиста вода безбарвна, не має запаху та смаку. Оскільки вода – це рідина, то вона не зберігає форму й має властивість плинності. Вода пружна, гарний розчинник. Має низьку теплопровідність, а замерзаючи, розширюється.
Вода покриває ¾ земної поверхні. Солона й прісна, прозора й каламутна, рідка, тверда й у вигляді пари, вона в нас і навколо нас. Річки й озера, джерела й струмки, болота й льодовики, хмари й водяна пара, моря та океани – це складові водної оболонки Землі.
Під впливом сонячного тепла випарування води відбувається безперервно з поверхні морів, океанів, річок, озер та інших водоймищ. Рослини також випаровують воду. Ліс, наприклад, випаровує води в 10 разів більше, ніж таке саме за площею водоймище. Випаровуючись, вода перетворюється на водяну пару, яка надходить до атмосфери. В атмосфері з висотою температура знижується, тому водяна пара конденсується, перетворюючись на крапельки води. Як тільки краплі починають важити стільки, що повітря їх не утримує, вони падають на землю у вигляді дощу, снігу чи граду. Вони можуть випадати в тій же місцевості, де утворилися хмари, наприклад, над морем чи океаном. Проте внаслідок дії вітру хмари переносяться на великі відстані. Тоді опади випадають в інших районах Землі, наприклад, над суходолом. Після цього вода знову потрапляє у водойми (річки, озера), просочується крізь гірські породи, утворюючи підземні води, що доставляють її в моря й океани.
Тож у природі трапляються всі агрегатні стани води та відбувається її перетворення з одного агрегатного стану в інший. Це і є кругообіг води в природі.
Запаси прісної води на Землі постійно зменшуються, бо з кожним роком зростає її споживання. Вона потрібна для виробництва електроенергії та для сільського господарства, для розвитку водного транспорту, організації туризму й відпочинку людей. Дефіцит прісної води може бути спричинений забрудненням водойм промисловими та побутовими відходами. У водойми України щороку виливається приблизно 7,3 млн. тонн забруднюючих речовин. Надмірне вирубування лісів, осушування боліт є причиною зменшення водності річок, що, у свою чергу, призводить до значних утрат прісної води.
Статистика свідчить, що 80 % хвороб є наслідком незадовільної питної води. Отже, проблема раціонального використання й збереження водних ресурсів – першочергове завдання, яке стоїть перед суспільством.
1.Государство Франция находится на материке Евразия. 2.Границы заморских регионов (в порядке убывания протяженности границы):
Бразилия (730 км) Суринам (510 км) Нидерландские Антильские острова (10,2 км) Общая длина береговой линии — 3 427 км. Берега Франции омываются Северным морем, Ла-Маншем, Атлантическим океаном и Средиземным морем. 3.Франция граничит с 11-ю странами. Метрополия граничит с 8-ю странами, а заморские регионы — с тремя. Общая длина сухопутных границ равняется 4 082,2 км. За исключением северо-восточной части страны, Франция в основном имеет природные границы: Рейн, Юра, Альпы, Пиренеи.
Границы метрополии (в порядке убывания протяженности границы):
Испания (длина границы — 623 км) Бельгия (620 км) Швейцария (573 км) Италия (488 км) Германия (451 км) Люксембург (73 км) Андорра (56,6 км) Монако (4,4 км) 4.Париж
Сначала ,ну до 17 века у астрономов самым главным инструментом был глаз,а потом человек постоянно искал методы усовершенствования глаза. Появлялись угломерные инструменты. Первые телескопы повысили проницающую человеческого глаза. Были созданы приемники невидимых излучений Землей от небесных тел. Спектрограф и спектроскоп могли уже делать спектральный анализ небесных тел,а это уже могучее оружие в изучении Вселенной.(определение состава небесных тел,температуры,размеров,строения,расстояния до этих тел,химического состава Звезд,Галактик и так далее)..Потом человек узнаёт,как возникают электромагнитные волны,длины волн,синхротронное излучение,с которых человек тоже наблюдает за Вселенной. У современного человека есть ракетная техника, оптические и радиотелескопы, с которых исследуется Вселенная,проводятся за ней наблюдения. Идут также наблюдения за Солнцем,лежащие за пределами видимого спектра. Огромное значение в исследованиях Вселенной имеют рентгеновские лучи,наблюдение через них за Вселенной.Еще существуют радиотелескопы,с их астрономы могут отыскать любой объект Галактики.А в наше время все о Вселенной рассказывают нам световые лучи.,которые говорят о яркости изучаемых объектов..Своими исследованиями астрономы заслужили мировую признательность.
Вода – складова частина живих організмів. В організмі тварини і людини вода становить понад ½ маси тіла. Вона наявна у складі крові, травних соків, сліз та інших рідин тіла. Навіть кістки містять воду. Зневоднення організму приводить до його загибелі. Під час випаровування води з потом тіла тварин і людини охолоджуються. Таким чином, вода відіграє значну роль у теплорегуляції організму.
Основні властивості води. Чиста вода безбарвна, не має запаху та смаку. Оскільки вода – це рідина, то вона не зберігає форму й має властивість плинності. Вода пружна, гарний розчинник. Має низьку теплопровідність, а замерзаючи, розширюється.
Вода покриває ¾ земної поверхні. Солона й прісна, прозора й каламутна, рідка, тверда й у вигляді пари, вона в нас і навколо нас. Річки й озера, джерела й струмки, болота й льодовики, хмари й водяна пара, моря та океани – це складові водної оболонки Землі.
Під впливом сонячного тепла випарування води відбувається безперервно з поверхні морів, океанів, річок, озер та інших водоймищ. Рослини також випаровують воду. Ліс, наприклад, випаровує води в 10 разів більше, ніж таке саме за площею водоймище. Випаровуючись, вода перетворюється на водяну пару, яка надходить до атмосфери. В атмосфері з висотою температура знижується, тому водяна пара конденсується, перетворюючись на крапельки води. Як тільки краплі починають важити стільки, що повітря їх не утримує, вони падають на землю у вигляді дощу, снігу чи граду. Вони можуть випадати в тій же місцевості, де утворилися хмари, наприклад, над морем чи океаном. Проте внаслідок дії вітру хмари переносяться на великі відстані. Тоді опади випадають в інших районах Землі, наприклад, над суходолом. Після цього вода знову потрапляє у водойми (річки, озера), просочується крізь гірські породи, утворюючи підземні води, що доставляють її в моря й океани.
Тож у природі трапляються всі агрегатні стани води та відбувається її перетворення з одного агрегатного стану в інший. Це і є кругообіг води в природі.
Запаси прісної води на Землі постійно зменшуються, бо з кожним роком зростає її споживання. Вона потрібна для виробництва електроенергії та для сільського господарства, для розвитку водного транспорту, організації туризму й відпочинку людей. Дефіцит прісної води може бути спричинений забрудненням водойм промисловими та побутовими відходами. У водойми України щороку виливається приблизно 7,3 млн. тонн забруднюючих речовин. Надмірне вирубування лісів, осушування боліт є причиною зменшення водності річок, що, у свою чергу, призводить до значних утрат прісної води.
Статистика свідчить, що 80 % хвороб є наслідком незадовільної питної води. Отже, проблема раціонального використання й збереження водних ресурсів – першочергове завдання, яке стоїть перед суспільством.