Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.
Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.
На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».
У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].
М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.
Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].
Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.
Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись.
Кратко вспомним климатические характеристики свойственные этим городам.
Калининград - самый западный областной центр Российской Федерации. Климат города переходный от морского к континентальному. Благодаря влиянию Гольфстрима зима теплее, чем в материковых районах Евразии. В середине декабря среднесуточная температура падает ниже 0°C и наступает мягкая прибалтийская зима. Средняя температура в зимний период: декабрь (-0,3°C), январь (-1,5°C), февраль (-1,1°C).
Санкт-Петербург расположен на северо-западе Российской Федерации, на побережье Финского залива и в устье реки Невы. Климат умеренный, переходный от умеренно континентального к умеренно морскому. Влияние циклонов Балтийского моря даёт жаркое, влажное и короткое лето и длинную, холодную сырую зиму. Средняя температура в зимний период: декабрь (-3,7°C), январь (-5,5°C), февраль (-5,8°C).
Новосибирск расположен в юго-восточной части Западно-Сибирской равнины, на обоих берегах реки Оби. находится в континентальной климатической зоне. В его климате в основном проявляется суровая континентальность Азиатского материка, хотя и ощущается смягчающее воздействие Атлантики. Равнинность территории позволяет свободно распространяться как волнам холода с севера, так и волнам тепла — с юго-запада. В связи с этим зимой могут отмечаться как сильные морозы, так и кратковременные оттепели. Климатическая зима в Новосибирске чаще всего наступает где-то со второй декады ноября, а заканчивается в середине марта, и длится в районе около 130 дней. Ноябрь характеризуется образованием устойчивого снежного покрова, который лежит всю зиму. Средняя температура в три центральных зимних месяца: декабрь (-14,0°C), январь (-16,5°C), февраль (-14,8°C).
Волгоград город на юго-востоке европейской части Российской Федерации. Климат умеренно-континентальный. Зима мягкая, с частыми оттепелями, во все времена года возможны резкие перепады температуры. Средняя температура в зимний период: декабрь (-4,7°С), январь (-6,3°C), февраль (-6,6°C).
Сравнив средние показатели температур в зимний период, можно смело заявить, что из перечисленных городов России самые холодные зимы в Новосибирске.
