Промышленность Китайской Народной Республики (КНР) — важнейший и наиболее динамично развивающийся сектор[1] экономики страны (которая, с начала XXI века, является первой мировой индустриальной сверхдержавой по объёмам промышленного производства, а также космической и ядерной державой), приносит около 46,6 % ВВП страны. Рост промышленного производства составил 12,9 % в 2007 (22,9 % в 2006)
На сегодняшний день промышленность КНР представлена 360 отраслями. Наряду с традиционно развитыми отраслями (текстильной, угольной, черной металлургии) возникли и такие новые отрасли промышленности, как нефтедобывающая, нефтеперерабатывающая, химическая, фармацевтическая, автомобильная, авиационная, космическая, электронная.
Особенностью промышленности Китая является то, что, несмотря на богатые природные ресурсы, развитие добывающих отраслей в целом отстает от обрабатывающих отраслей.
За последние 50 лет в Китае построено более 370 тыс. новых промышленных предприятий и он занимает первое место в мире по количеству фабрик и заводов. Бо́льшая часть китайских фабрик и заводов расположена в основных индустриальных центрах страны, и сосредоточена в осн. в восточных и приморских провинциях: Ляонине, Шаньдуне, Гуандуне, Цзянси, Чжэцзяне, Фуцзяне, Аньхое, Цзянси и др., а также в Шанхае, Тяньцзине, Чунцине и Гонконге.
Для Китая характерна кластерная организация промышленного производства. Так, большая часть производителей печатной и канцелярской продукции сконцентрированы в двух уездах провинции Чжэцзян к югу от Шанхая: Цаннань города Вэньчжоу и в Нинхай города Нинбо. В том же Вэньчжоу располагаются многие производители замков (район Оухай), а в уезде Пиньян производят упаковочные пластиковые пакеты. В уездах в окрестностях Вэньчжоу действует крупнейший в мире обувной кластер. Уезд Гучжэн города Чжуншань провинции Гуандун недалеко от Гонконга известен производством светильников. В районе Хуаду на севере Гуанчжоу образовался автомобильный кластер, а в уезде Шилин — мировой центр производства сумок.
Китай постоянно делает шаги по привлечению иностранных инвестиций. Они включают в себя: налоговые каникулы, льготные импортные тарифы, облегчения правил приема и увольнении иностранного персонала.
Ложе океану (рос. ложе океана, англ. ocean bed, floor of an ocean, ocean floor, sea floor, deep-sea floor,нім. Ozeanboden m, Meeresboden m, Tiefseeboden m) — найбільша планетарна мегаструктура, що включає все океанічне дно, обмежене активними і пасивними континентальними околицями.
Загальна характеристика
Відповідає області поширення земної кори океанічного типу. Включає найбільші форми рельєфу: серединно-океанічні хребти, глибоководні улоговини, жолоби океанічні, підводні гори і хребти. У типовому випадку складається з фундаменту, складеного у верх. частині базальтами, і чохла глибоководних осадів, представлених червоними глибоководними глинами, вапняковими і крем'янистими біогенними мулами. Загальна площа 255 млн км².
Від осі серединно-океанічних хребтів в сторони улоговин дно поступово знижується від 2500-3000 до 5500-6000 м. Різко розчленований рельєф хребтів змінюється плоскою поверхнею абісальних улоговин. Потужність осадового чохла зростає від нульової в осі хребтів до 600–1000 м в центрі улоговин, а вік підошви осадів стає все більш древнім, аж до верхньої юри. Базальтовий фундамент нарощується за рахунок виливання лав у вузьких осьових зонах серединно-океанічних хребтів, потім розходиться в сторони і охолоджується, внаслідок чого опускається. Осади поступово засипають нерівності і згладжують рельєф. У глибоководних жолобах Ложе океану різко згинається і опускається до глибин 8000-10000 м, а місцями і більше. З боку океану глибоководні жолоби супроводжуються крайовими валами висотою до 500 м ускладнені лінійними вулканічними хребтами і численними підводними горами. Більшість з них має вулканічне походження і виникло внаслідок підводних вивержень. Вершини деяких гір і хребтів виступають вище за рівень моря, утворюючи океанічні о-ви (наприклад, Гаваї, Пасхи, Св. Олени, Азорські), інші увінчані кораловими спорудами (коралові атоли). На великих просторах абісальних улоговин поширені залізомарганцеві конкреції. Вздовж околиць деяких континентів (Африки, Південна Америка) в зонах апвелінгу формуються фосфорити. Вздовж осі серединно-океанічних хребтів, паралельно з проявами базальтів гається інтенсивна гідротермальна діяльність, з якою пов'язані відклади сульфідних руд (Fe, Zn, рідше Pb і Cu) у базальтовому шарі Л.о. і винесення корисних компонентів у мор. воду з подальшим відкладенням їх у вигляді металоносних осадів у западинах поблизу серединно-океанічних хребтів (наприклад, западина Бауерса в Тихому океані). Ложе океану — перспективний об'єкт також для промислового освоєння вапнякових і кременистих мулів.
Объяснение:
