1)Основные: север; юг; запад; восток.
промежуточные: северо-запад; северо-восток; юго-запад; юго-восток.
можно записать короче:
С; Ю; З; В.
СЗ; СВ; ЮЗ; ЮВ.
2)ориентироваться это уметь определять свое положение на местности
3)Азимут — это значение, которое позволяет продолжать движение даже при ограниченной видимости и отсутствии ориентиров. Он представляет собой угол между северным направлением и местом, в которое вам необходимо добраться.
2)а
4)аПлан местности - простейший вид карты, это чертеж небольшого участка местности в крупном масштабе в условных знаках.
5)
Відповідь:
а) Середня висота Східноєвропейської рівнини близько 170 м. Найменші висоти розташовані на узбережжі Каспійського моря, рівень якого на 27,6 м нижчий від рівня Світового океану. Височини піднімаються до 300—350 м над рівнем моря (Подільська височина, до 471 м). Перевищення вододілів над долинами в середньому становлять 20—60 м.
Українські Карпати є середньовисотними горами і не досягають снігової лінії. Найбільші підняття вершинної поверхні характерні для Чорногори (2061 м), Мармароського кристалічного масиву (1946 м), Свидовця (1883 м), Горган (1836 м). Сучасний рельєф утворився внаслідок нерівномірних новітніх піднімань (в пліоцені - четвертинному періоді) і ерозійного розчленування. Менша стійкість флішових порід проти денудації - причина типових для Карпат згладжених форм рельєфу. Твердість та стійкість кристалічних порід Мармароського масиву зумовили сильно розчленований рельєф цієї території з глибокими ущелинами, гострими гребенями та вершинами. На Чорногорі, Свидовці та Мармарошах представлені сліди плейстоценового зледеніння - кари, льодовикові цирки, трогові долини та морени. Пенінську зону характеризує наявність численних скелястих виходів вапняків і доломітів тріасового, юрського та нижньокрейдового віку у вигляді ізольованих стрімчаків.
б) Завдяки західному переносу повітряних мас в цьому поясі особливо добре видно зміна типів клімату за напрямком з заходу на схід (див. карту кліматичних поясів і областей).
На заході Євразії завдяки повітряним масам, що приходять з Атлантичного океану, зима м’яка, середня температура січня вище О ° С, а влітку від +10 до +18 С. Опади випадають постійно, їх більше 1000 мм. Влітку переважає хмарна, похмура погода. Взимку ж погода нестійка, часті дощів, довго тримається туман. Сніг випадає рідко і швидко тане. Це морський клімат помірного поясу.
На схід, аж до Уральських гір, переважає помірний континентальний клімат. Вплив Атлантичного океану слабшає. Літо тепле, а зима холодна, з морозами. Атлантичне повітря над материком нагрівається влітку, а взимку остигає. Погода на Східно – Європейській рівнині нестійка. На зміну ясним, сонячним дням взимку приходить відлига, а влітку небо покривається хмарами, йдуть дощі.
Континентальні повітряні маси визначають клімат території, що лежить за Уралом, в Середній і Центральній Азії помірного поясу. Повітря над сильно нагрітою влітку поверхнею прогрівається, взимку остигає до -50 ° С і нижче. Повітря з Атлантичного океану опадів сюди майже не приносить. Взимку снігу мало і поверхня промерзає на велику глибину. Це континентальний клімат помірного поясу.
На сході цього поясу клімат мусонний. Його головна особливість – чітка зміна повітряних мас по сезонах. Мусонний клімат в Євразії охоплює не тільки помірний пояс, а й ще два.
в)
Широколисті ліси , Мішані ліси , Лісостеп , Степ, Пустелі та Напівпустелі , Тайга
г)Франція ,Бельгія. Люксембург , ФРН, Чехія, Польща, Україна , Росія, Казахстан, Монголія, Китай
Пояснення:
Экология – один из сравнительно молодых и бурно развивающихся разделов биологии – изучает взаимоотношения организмов между собой и со средой обитания. Взаимодействие организмов со средой рассматривает каждая биологическая наука. Экология затрагивает лишь ту его сторону, которая обусловливает развитие, размножение и выживание особей, структуру и динамику популяций, и сообществ. На определённом этапе развития наших представлений о природе произошло идейное сближение экологии с другими биологическими, да и не только биологическими, науками. Особенно тесные связи установились между экологией и физиологией. В результате выделилось и успешно развивается новое направление – экологическая физиология. Экологические и физиологические методы исследований взаимно пронизывают обе эти науки. Произошло сближение экологии и морфологии. Такие понятия, как «экологическая морфология», «экологическая эмбриология», стали уже привычными.