Общая протяжённость сухопутных границ — 1899,2 км, большая часть проходит по различным частям Альп. Италия граничит с Австрией (430 км), Францией (488 км), Словенией (232 км) и Швейцарией (740 км). Кроме того, территорией Италии окружены государства Ватикан (граница 3,2 км) и Сан-Марино (граница 39 км).
Береговая линия имеет длину около 7600 км, изрезана слабо. Северо-западный берег Апеннинского полуострова омывается Лигурийским морем с Генуэзским заливом. Побережье итальянской Ривьеры имеет преимущественно абразионный характер и изобилует мелкими бухтами. Тирренское море, в северной части которого находится Тосканский архипелаг, омывает материковую часть Италии с запада, острова Сардиния и Корсика (территория Франции) с востока и Сицилию — с севера. На западном побережье аккумулятивные равнины чередуются с возвышенными участками, имеется несколько неглубоких заливов дугообразной формы: Гаэта, Неаполитанский и Салернский заливы, Поликастро, Санта-Эуфемия и Джоя.
Узкий Мессинский пролив между Калабрией и Сицилией соединяет Тирренское море с Ионическим, а Сицилийский (или Тунисский) пролив шириной 135 км отделяет Сицилию от Северной Африки.
Відповідь:
Геологічна будова. Континент Південна Америка складається з двох основних геологічних елементів - Південноамериканської платформи в центрі і на сході та складчастого гірського поясу Анд (див. карту на форзаці). За свою тривалу історію платформа неодноразово піднімалася і опускалася. На ділянках, які зазнали переважно опускань, накопичувалися потужні товщі осадових порід. А ті, що піднімалися, складені кристалічними породами фундаменту. Різні ділянки платформи піднімалися з різною швидкістю. При цьому земна кора спучувалася, тріскалася, на поверхню виливалася лава.
Основні форми рельєфу. Особливості внутрішньої будови дають підстави умовно поділити материк на дві частини (мал. 108). На сході та в центрі розташовані великі рівнини різної висоти. На півночі та заході,повторюючи обриси узбережжя, тягнеться найдовша (9000 км) гірська система Землі - Анди (мовою інків — «мідні гори»).
Великі низовини — Амазонська. Орінокська і Ла-Платська -розміщені в прогинах давньої Південноамериканської платформи. Вони охоплюють майже половину материка. Амазонська низовина -найбільша рівнина земної кулі. П площа — понад 5 млн км2, що майже у вісім разів більше, ніж територія України. Переважно плоска низовина складена різноманітними осадовими відкладами потужністю в кілька тисяч метрів.
На сході материка виступи фундаменту платформи утворюють Бразильське та Гвіанське плоскогір'я, що подекуди досягають висоти 3000 м. У минулі епохи тут по розколинах виливалися на поверхню розплавлені породи, утворюючи покрив із застиглої лави. Плоскогір'я материка помережані густою сіткою численних річкових долин.
Дивовижні об'єкти і явища
Загублений світ. Так англійський письменник у своєму романі назвав Гвіанське плоскогір'я. Що ж так здивувало письменника-фантаста? З літака видно: у центральній частині плоскогір'я розміщені величезні плосковершинні масиви з майже вертикальними стінами, місцями зруйнованими ерозією, що здаля нагадують середньовічні замки-фортеці. Надзвичайно важко добратися до них, а ще важче ними мандрувати. З літака ця поверхня здається рівною. Однак насправді вона порізана глибокими каньйонами і проваллями. З величезної висоти, гуркочучи, падають водоспади, один з яких є найвищим у світі. Це - Анхель.
Гірська система Анд простяглася вздовж узбережжя Тихого океану кількома паралельними хребтами, розділеними високими нагір'ями. Середні висоти Анд становлять 3000-5000 м. Найвищою вершиною є гора Аконкагуа, висота якої 6960 м .
Анди - переважно молоді гори, що утворилися на заході материка внаслідок зіткнення океанічної і континентальної літосферних плит. Тут і нині відбуваються гороутворювальні процеси, що супроводжуються сильними землетрусами й вулканізмом. У результаті цих процесів утворилися вулкани Котопахі та Сан-Педро.
Льодовики Анд надають рельєфу гір різноманітних, часто примхливих, форм.Тут багато гребенів і піків, кріслоподібних заглиблень.
Закономірності поширення корисних копалин. На Бразильському та Гвіанському плоскогір'ях є руди майже всіх металів. Це зумовлено складом гірських порід. Тут добувають залізну руду, руди марганцю, алюмінію, урану, золото.
В Андах зосереджені значні родовища мідних, свинцевих і цинкових руд, коштовного каміння. В усьому світі відомі родовища смарагдів, розсипні родовища платини і золота, вміст яких у річному піску збільшується після кожної зливи. Навпаки, посушливий клімат на крайньому заході материка сприяв утворенню в майже сухих водоймах йоду і відомої чилійської селітри, з якої виробляють азотне добриво.
Приблизно на 1000 км тягнеться так званий олов'яний пояс Центральних Анд, де в рудах міститься багато рідкісних металів. З вулканізмом Анд пов'язані значні поклади сірки і будівельних матеріалів.
В осадових відкладах у прогинах платформи і передгір'ях є поклади кам'яного вугілля, нафти, газу. Найбільші родовища нафти зосереджені в передгір'ях Анд і на узбережжі Карибського моря.
Географія материків і океанів. 7 клас. В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова
Надіслано читачами з інтернет-сайтів
Планування уроків з Географії, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з географії 7 клас
Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас
1236084776 kr.jpg презентація уроку
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання
Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний
Пояснення:
Океан расположен во всех полушариях Земли,между материками Евразией и Австралией на западе, Северной и Южной Америкой на востоке и Антарктидой на юге.Тихий океан по отношению к Индийскому имеет границу по водной поверхности: от мыса Саут-Ист-Пойнт примерно по 147° в.д.
Заметно изрезана береговая линия Евразии на вотоке,где её омывает Тихий океан.Окраинные моря отделены от Тихого океана цепочкой островов и полуостровов,таких как Камчатка и Большие Зондские.
На большей части южно-американского побережья береговая линия идет сглаженно и не образует бухт и заливов,за исключением залива гуаякиль.
На Севере у Тихого океана имеется Берингов пролив,который соединяется с Северным Ледовитым океаном.