Більшість із нас навряд чи зможуть назвати будь-яке глибоководне створіння з нещодавно знайдених науковцями; цей краб, мабуть, єдиний, назву якого ми бодай непевно впізнаємо.
Гофф потрапив у газетні заголовки у 2012 році, коли його виявили на глибині 2000 метрів на вулканічній ділянці Антарктичного океану.
Дослідники, які знайшли цей новий для науки біологічний вид, жартівливо підмітили, що знайдений пухнастик дещо схожий на відому американську кінозірку (Девіда Гассельгоффа - Ред.). Прізвисько прижилося.
РЕКЛАМА
Зірки-вбивці й "леопарди": хто живе у глибинах Антарктики?
Підводний світ: барвисті мешканці Червоного моря
В Індійському океані створили заповідник "розміром з Велику Британію"
Звісно, з часом Гофф отримав і офіційне ім'я, і місце у класифікації. Його коректна назва - Kiwa tyleri. Як заведено, зразок цього виду було передано до лондонського Музею природознавства - саме його зараз тримає у руках доктор Ґеорґієва.
Її наукове захоплення - гідротермальні джерела. Це вулканічні системи, які є частиною океанічних хребтів; магма, що з них виливається, змінює контури океанського дна.
Подекуди вода потрапляє через тріщини усередину розпеченої породи і набирається розплавлених металів та інших хімічних речовин, перш ніж знову вилитися в океан. Окремі бактерії отримують з цих гарячих (до 400 градусів за Цельсієм) рідин поживні речовини і потім забезпечують енергетичну базу низці дивовижних і прекрасних живих організмів.
Гофф, наприклад, прихищає бактерії на своїх волохатих грудях. Відростки ротового апарату наче граблями згрібають мікробів докупи у поживний сніданок чи вечерю.

АВТОР ФОТО,SVEN THATJE
Докторр Ґеорґієва має у своїй колекції ще кілька банок - наприклад, з так званими кільчастими червами.
Ці істоти практикують симбіоз інакшим чином. Вони не мають ні ротового апарату, ні шлунку, ні кишечника. Натомість у них є орган під назвою "трофосома", який слугує своєрідною платформою для бактерій. Ті виплачують орендну плату у поживних речовинах.
У третій баночці - крихітна креветка Rimicaris; вона тримає бактерії у себе під панциром. Ці креветки плавають біля гідротермальних джерел у величезних кількостях: тисячі на квадратний метр.
Креветки мусять перебувати у воді, оптимальній для своїх мікробних ферм, - достатньо близько до джерел, щоб користуватися хімічним багатством розігрітої рідини, але не так близько, щоб зваритися.

АВТОР ФОТО,NOAA
Підпис до фото,
Креветки Rimicaris також селяться великими групами
Креветка Rimicaris не має очей - лише "вічко" на спині, де сконцентрований світлочутливий пігмент родопсин. Вважається, що вічко дозволяє креветці уловлювати теплове випромінювання. Втім, попри всю драму, її життя набагато простіше і безпечніше, ніж у помпейського черв'яка - четвертої істоти у колекції пані Ґеорґієвої.
Цей черв'як будує тонесенькі, мов аркуш паперу, труби поблизу "камінних труб", звідки виливається гаряча рідина температурою 80 градусів і вище. Тому його назва цілком виправдана. Для теплового захисту черв'як користується густою "ковдрою" з бактерій.
Океан - наша домівка: яхтсмени збирають флот для порятунку морів
Пластик загрожує "планеті Океан", треба діяти - вчені
Які тварини на Землі невдовзі можуть зникнути
"Гідротермальні джерела дивовижні тим, що спонукають живі організми до таких унікальних і незвичайних адаптаційних процесів, - каже доктор Ґеорґієва. - Наразі ми намагаємось скласти уявлення про те, наскільки швидко тварини адаптуються до подібного середовища. У цьому випадку, адаптація пов'язана з принадженням симбіонтів і, звичайно, з пристосуванням до важких умов".
"Щоб принадити симбіонтів, тварина має змінити свою імунну систему. Це логічно, адже їй треба надати доступ до себе одним бактеріям і заборонити - іншим".
Інший цікавий аспект досліджень - те, яким чином деякі глибоководні істоти поширились багатьма регіонами планети.

АВТОР ФОТО,NHM
Гідротермальні джерела - це своєрідні оази, багаті на поживні речовини і розташовані у загалом бідному середовищі на глибині кілька тисяч метрів від освітленої поверхні океану. І все ж, Гоффу та його родичам - п'ятьом іншим видам крабів-єті - вдалося заселити віддалені вулканічні хребти у різних куточках Південної півкулі.
Останній з їхніх спільних предків, напевно, жив 30-40 мільйонів років тому у східній частині Тихого океану. Нинішня ситуація - наслідок успішної колонізації гідротермальних джерел личинками; адже самки випускають у вільне плавання неймовірну кількість Гоффів-маляток. Підхоплені водними потоками, вони сягають сусідніх джерел і так далі.
Река Ока, общая длина которой 1500 км, является главной водной артерией области. Она поступает из Московской области на расстоянии 781 км от устья, течет по Рязанской области на протяжении 489 км (водосборная площадь 38,3 тыс. км², что составляет 97% от всей территории области) и поступает во Владимирскую область. Остальные 3% территории относятся к бассейну р. Дон. Протяженность реки Дон в пределах области — 10 км. Всего по территории области протекает 895 рек длиной 3 и более км, общей протяженностью 10,255 тыс. км, в том числе на территории двух и более субъектов — 86 рек. Трансграничных водных объектов нет.
УДАЧИ!
