Объяснение:
Висо́тна по́ясність, або висотна зональність — закономірна зміна природних комплексів у горах, зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з висотою.
Висотна поясність пояснюється зміною клімату з висотою: на 1 км підйому температура повітря знижується в середньому на 6 градусів Цельсія, зменшується тиск повітря, його запиленість, зростає інтенсивність сонячної радіації, до висоти 2—3 км збільшується хмарність і кількість опадів. Повний спектр кліматичних зон висотної поясності можна гати в крупних гірських масивах екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї).
З висотною поясністю пов'язане явище вертикальної зональності рослинності — це зміна зон рослинності, пов'язана із змінами клімату і ґрунтів залежно від висоти над рівнем моря. Так, в аридних зонах пустельна рослинність при підйомі в гори послідовно змінюється зонами (поясами) степів, лісів, субальпійських і альпійських лук, високогірних тундр і одвічних снігів. Закон вертикальної зональності рослинності відкрито Одуїном і Мільн-Едвардсом (1832).
Режим каждого элемента климата является результатом совместного действия всех трех климатообразующих процессов. Эти процессы имеют свою специфику в зависимости от географических факторов климатообразования.
К географическим факторам климатообразования относятся: географическое положение, рельеф, океаны и океанические течения, распределение суши и моря, растительность, влияние снежного покрова, хозяйственная деятельность человека и др.Более влажные юго-восточные и западные берега из-заточений таких как Гвинейское и Мозамбикское
2.Мыс Альмади-77° з.д. 19° в.д
Это самые крайние точки:
1.Евразии(северная)
2.Африки(западная)