Масса взрослого верблюда — 500—800 кг, репродуктивный возраст начинается с 2—3 лет. Верблюды могут жить до 20 лет. Эти млекопитающие хорошо при к жизни в суровой и безводной местности. Густой мех предназначен для защиты от дневного зноя и ночного холода. Широкие двупалые ступни — для передвижения по сыпучим пескам или мелким камням. Верблюды не потеют и теряют малое количество жидкости с испражнениями. Влага, при дыхании выделяемая из ноздрей, собирается в особой складке и попадает в рот. Верблюд подолгу может обходиться без воды, теряя при этом до 40 % веса тела. Добравшись до воды, верблюд, чтобы возместить потерю жидкости, может сразу выпить до 57 литров. Одно из специфических при верблюда для жизни в пустыне — горбы, представляющие собой жировые отложения. Существует довольно широко распространённое мнение, будто верблюд может получать воду благодаря окислению содержащегося в горбах жира. Но дело в том, что при дыхании организм теряет больше влаги, чем образуется при окислении жиров. На самом деле верблюды просто очень хорошо переносят обезвоживание. Верблюды выживать без воды до двух недель, а без пищи до месяца. Истинное назначение горбов иное: они служат своеобразной «крышей» , защищающей спину верблюда от палящего солнца. Кроме того, концентрация всех жировых запасов организма на спине лучшей теплоотдаче [1]. ЛАМЫ (Lama), род безгорбых южноамериканских животных семейства верблюдовых (Camelidae) отряда парнокопытных (Artiodactila). Несмотря на отсутствие горба, у лам много общих черт с верблюдами: клыковидные резцы в верхней челюсти, мозолистые подушки на подошве раздвоенных копыт (адаптация к каменистому грунту) , иноходь и особенности пережевывания жвачки, которой животное, если его разозлить, плюется. По крутым горным склонам с ношей это животное может пройти более 20 километров. Они довольно хорошо переносят холод, однако страдают от жары. Ламы, даже когда в горах сплошь покрываются инеем и льдом, совершенно не страдают от переохлаждения. Это животное считается достоянием Анд еще со времен Инков, чья культура достигла здесь своего расцвета к середине 15 века. У ламы плотная и очень нежная шерсть, как нельзя лучше подходящая к холодному горному климату. Потревоженная лама защищается весьма своеобразно: энергично плюет в противника, совершенно обескураживая его.
Лама похожа на небольшого верблюда только без горба.
Викунья. Самый мелкий представитель верблюдовых, весит обычно не больше 50 килограммов. Викунью разводят из-за её прекрасной нежной шерсти.
Гуанако. Дикий предок ламы. Это самое крупное млекопитающее Южной Америки - его масса достигает 75 килограммов.
Альпака - гибрид гуанако и викуньи. Больше всего в этих милых созданиях поражает элегантная поступь и быстрота движений этих существ! А с какой легкостью ламы взбираются на скалы! Особые подушечки на копытах смягчают каждый их шаг . В отличие от копыт лошадей и мулов, копыта южноамериканских лам не наносят почве существенного вреда. А еще зубы и нёбо лам устроены так, что они могут щипать траву, не повреждая ее корней.
АТМОСФЕРАПовітряна оболонка Землі – атмосфера, простягається над Землею до висоти 2-3 тис. км, але більша частина її маси зосереджена біля поверхні планети. Атмосфера утримується силою притягання, тому з висотою її густина зменшується. Атмосфера містить кисень, необхідний для дихання живих організмів. У атмосфері знаходиться шар озону, так званий захисний екран, який поглинає частину ультрафіолетової радіації Сонця і захищає Землю від ультрафіолетових променів.ЛІТОСФЕРАДалеко не у всіх планет Сонячної системи є тверда оболонка: наприклад, поверхні планет-гігантів – Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна складаються з газів, що знаходяться в рідкому або твердому стані через високий тиск і низькі температури. Тверда оболонка Землі, або літосфера – це величезні маси гірських порід на суші і на дні океану. Під океанами і материками вона має різну товщину – від 70 до 250 км. Літосфера розділена на великі блоки – літосферні плити.ГІДРОСФЕРАВодна оболонка нашої планети – гідросфера включає в себе всю воду планети – в твердому, рідкому і газоподібному стані. Гідросфера – це моря і океани, річки і озера, підземні води, болота, льодовики, водяна пара в повітрі і вода в живих організмах. Водна оболонка перерозподіляє тепло, яке поступає від Сонця. Повільно нагріваючись, води товщі Світового океану накопичують тепло, а потім передають його атмосфері, що пом'якшує клімат на материках в холодні періоди. Включена в світовий круговорот, вода постійно переміщається: випаровуючись з поверхні морів, океанів, озер або річок, вона хмарами переноситься на сушу і випадає у вигляді дощу чи снігу.БІОСФЕРАОболонка Землі, в якій існує життя у всіх його проявах, називається біосферою. Вона включає найвищу частину літосфери, гідросферу і приземну частину атмосфери. Нижня межа біосфери розташовується в земній корі материків на глибині 4-5 км, а в повітряній оболонці сфера життя простягається до озонового шару.ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА ЗЕМЛІВсі оболонки Землі впливають одна на одну. Основним об'єктом вивчення географії є географічна оболонка – планетарна сфера, де переплітаються і тісно взаємодіють нижня частина атмосфери, гідросфера, біосфера і верхня частина літосфери. Географічна оболонка розвивається відповідно до добових і річних ритмів, на неї впливають одинадцятирічні цикли сонячної активності, тому характерною особливістю географічної оболонки є ритмічність.Географічна оболонка змінюється від екватора до полюсів і від підніж до вершин гір, їй притаманні основні закономірності: цілісність, єдність усіх компонентів, безперервність і неоднорідність.НООСФЕРАБурхливий розвиток людської цивілізації призвів до появи оболонки, в якій людина активно впливає на природу. Ця оболонка називається ноосферою, або сферою розуму. Часом люди змінюють поверхню планети навіть активніше, ніж деякі природні процеси. Грубе втручання в природу, зневага до її законів може призвести до того, що з часом умови на нашій планеті стануть неприйнятними для життя
Треба казки читати)