Объяснение:
Тихий океан - самый крупный по площади океан нашей планеты. На востоке его ограничивают Южная и Северная Америки, на юге - Антарктида, на западе - Австралия и Евразия. Через Берингов пролив граничит с Северным Ледовитым океаном, через пролив Дрейка - с Атланическим океаном, а Южнее Австралии связан с водами Индийского океана.
Тихий океан занимает огромную территорию в Северном и Южном полушариях. Фактически по центру океана проходит экватор, а основная часть расположена между северным и южным тропиком. Располоден океан на противоположной стороне планеты от нулевого меридиана. По океану проходит меридиан с величиной 180° - линия смены даты.
Площадь океана составляет 179 млн.км.кв.; протяженность с севера на юг - почти 16 тыс.км (в градусах - примерно 100°), а с запада на восток - 19,5 тыс.км.кв. (примерно 120°).
Океан включает огромное количество морей. Назовем самые крупные: Берингово, Охотское, Японское, Восточно-Китайское, Филиппинское, Фиджи, Тасманово, Коралловое. Крупные заливы Тихого океана - Аляскинский, Панамский, Калифорнийский. В Тихом океане насчитывается множество островов. Самые крупные: Калимантан, Новая Гвинея. Также группы островов: Курильские, Японские, Командорские, Филиппинские, Большие и Малые Зондские острова и многие другие. По окраинам океана проходит Тихоокеанское вулканическое кольцо, которое характеризуется высокой сейсмичностью.
Рельеф дна Тихого океана сложный - есть возвышенности и глубоководные желоба. В этом океане расположена самая глубокая впадина мира - Марианский желоб с глубиной около 11 км. Средняя глубина океана - около 4 км.
Протяженность Тихого океана с севера на юг настолько велика, что здесь находятся почти все климатические зоны. В тропической и экваториальной зоне температура колеблется круглый год от +25° до +27°С. Западная часть оокеана более теплая, чем восточная. Для океана характерны муссоны и пассаты. В тропикая часты ураганы и тайфуны. В экваториальной части обычно тихо.
Циркуляция атмосферы формирует течения. Так, в севрном полушарии образовано Северно-Пассатное течение, в южном полушарии - Южно-Пассатное. Холодные течения Тихого океана: Курильское, Калифорнийское, Перуанское. Телые течения: Куросио, Восточно-Австралийское, Аляскинское.
Растительный и животный мир отличается богатством и разнообразием. Среди растений преобладают различные группы водорослей. Среди животных - множество видов рыб, моллюсков, млекопитающих. Обитатели, на которых ведется активный промысел: тунец, меч-рыба, окунь, сардины, лосось, сельдь, разного рода моллюски.
К другим природным ресурсам океана стоит отнести полезные ископаемые - нефть, газ, различные руды и минералы. Настоящим богатством океана есть рекреационные ресурсы. Здесь находятся самые красивые и привлекательные курорты мира.
Есть и экологические проблемы. К загрязнению вод океана приводит хозяйственная деятельность человека. Решение этой проблемы состоит в бережном отношении к ресурсам Тихого океана, в строительстве различных заводов, которые будут перерабатывать отходы промышленности и мусор.
Монголо́їдна раса (азіатсько-американська раса) — одна з великих рас людства. Охоплює корінне населення Північної, Центральної, Східної, Південно-Східної Азії, Північної та Південної Америки. Відповідно представники монголоїдної раси називаються монголоїдами[2].
Объяснение:Морфологічні ознаки
У 19 — середині 20 століття характерними ознаками великої монголоїдної раси науковці вважали такі:
світла або темно-світла пігментація шкіри;
малопрофільоване широке обличчя, виступаючі вилиці з подушками жиру;
захист очей від підвищеної інсоляції, пилу, для чого служить вузький розріз повік, додаткова складка — епікантус, темна райдужка, густі вії;
довге (якщо не стригти) пряме жорстке, темнопігментоване волосся;
слабкий волосяний покрив на обличчі та тілі.
Типи і поширення монголоїдної раси
Виділяють дві головні підгрупи (контраст між якими викликаний дією фактора інфантилізації в перенаселених південних регіонах):
північну (масивні, високі, світлошкірі, з великим обличчям і низьким склепінням черепа);
південну (невисокі, смагляві з невеликим обличчям та високим лобом).
Всередині великої монголоїдної раси виділяють кілька рас:
північноазійська — монголи, якути, буряти, евенки, евени тощо.
арктична — чукчі, ескімоси тощо.
далекосхідна — китайці і народи Китаю (за винятком півдня).
південно-азійська — більшість етній Південного Китаю (тайські народи), народи Індокитаю, Бірми, островів Індонезії та Філіппін.
американська — індіанці Північної та Південної Америки.
Яскраво вираженими представниками монголоїдної раси є монголи, перші постійні контакти європейців з якими датуються початком 2-го тисячоліття н. е. Класичними монголоїдами є також представники тюркських і монгольських народів Центральної Азії: буряти, алтайці і тувинці.
Вже у японців та південних китайців відчутним є домішка австралоїдної раси [джерело?]. Ще більшим вплив австралоїдів є у зовнішньому вигляді південно-азійської раси у мешканців Індокитаю, Індонезії та Філіппін.
Більшість населення Середньої Азії або має помітну монголоїдну домішку (узбеки), або ж є мішаним монголоїдно-європеоїдним типом (казахи).
У деяких груп росіян, особливо Сибіру, тобто в зонах контактування з монголоїдами окремі монголоїдні риси.
Історія
Комплекс типових ознак монголоїдної раси чітко виявлений вже в палеоантропологічних знахідках часів мезоліту (близько 12 тисяч років тому). Спочатку населяли Східну Євразію, зовнішність відображає пристосування до умов пустель (пустеля Гобі).
На території України представники народів монголоїдної раси з'являються в часи Великого переселення народів з III століття н. е. Спочатку гуни, тюрки, пізніше болгари, хозари, що остаточно витісняють іраномовні народи з причорноморських і приазовських степів. За часів Київської Русі відомі печеніги, половці, монголо-татари. За часів Козацької доби в український степ переселяються ногайці. Найпізніше з монголоїдів в українські степи мігрують калмики.
Примітки
