Хиби́ны (кильд. Умптек) — крупнейший горный массив на Кольском полуострове. Геологический возраст — около 390 млн лет. Вершины платообразные, склоны крутые с отдельными снежниками. Известны 4 небольших ледника общей площадью 0,1 км². Высшая точка — гора Юдычвумчорр (1200,6 м над уровнем моря). В центре расположены плато Кукисвумчорр и Часначорр. У подножия расположены города Апатиты и Кировск
Объяснение:
средневысотных хребтов и массивов в центральной части Чукотского автономного округа, в северо-восточной части Дальнего Востока России. Является частью Восточно-Сибирской возвышенности[de]. Длина около 450 км[4].
Чукотское нагорье простирается от Чаунской губы до Анадырского залива и разделяет бассейны Тихого и Северного Ледовитого океанов.
Для Чукотского нагорья характерны сглаженные формы рельефа с отметками высот в среднем 1000 м, помимо которых отмечаются сильно эродированные массивы и лавовые плоскогорья, а также отдельные протяжённые гряды и кряжи высотой до 1800 м[5].
Відповідь:Перетворення США на наймогутнішу країну світу є наслідком поєднання дуже сприятливих природних, соціально-економічних умов і політичних обставин.
Розвиток аграрної економіки США в 1870–1910 рр. характеризують як екстенсивний період, протягом якого утвердилось фермерське підприємництво, розпочалася концентрація капіталу і виробництва. У 1891 р. утворено Департамент сільського господарства, що сприяв фермерам в організації виробництва (у захисті та збереженні врожаю, впровадженні нових сортів сільськогосподарських культур тощо).
У галузевій структурі промисловості США найважливішими стали галузі групи «А». Частка важкої промисловості у 1913 р. становила близько 63%. Технічно й технологічно оновлювалися так звані старі галузі промисловості. Створювалися нові високотехнологічні галузі: електроенергетична, електротехнічна, нафтопереробна, хімічна, алюмінієва, транспортного машинобудування, особливо автомобілебудування тощо. Зберегли своє значення галузі переробки сільськогосподарської продукції, зокрема борошномельна та консервна.
Економічна політика держави спрямовувалася на формування прогресивної та ефективної структури господарства. До 1883 р. промисловість взагалі не обкладали податками. Держава інвестувала будівництво залізниць, надавши кредит у розмірі 65 млрд. дол. Разом з цим, вкладення зарубіжних інвестиції у залізниці США становило майже 1/3 їх вартості. З метою захисту вільного підприємництва та обмеження процесу монополізації в 1887 р. ухвалено Закон про міжштатівську торгову комісію для контролю залізничних магнатів, у 1890 р. ― антитрестівський закон Дж. Шермана для регулювання діяльності трестів.
Роль економіки США у світовому господарстві. Обсяг промислової продукції США в 1913 р. дорівнював обсягу сумарного виробництва Великобританії, Франції та Німеччини. Частка країни у світовому промисловому виробництві досягла 36%, у виробництві сталі ― 47%, видобутку нафти ― 82%, кам’яного вугілля ― 45%, бавовни ― 60%. На території країни було розташовано майже 50% світових залізниць.
Чинники швидкого розвитку економіки США
Радикальний характер Громадянської війни (1861–1865 рр.) створив умови для економічного зростання. Конгрес США проводив політику підтримки індустріального розвитку.
Природно-географічні умови сприяли прискореному економічному розвитку. Країна мала могутню сировинну базу (вугілля, залізну руду, нафту, кольорові метали, ліс, камінь, сірку, глину), величезні площі родючих земель, цінні лісові та водні ресурси, сприятливий клімат. Протяжність морського узбережжя, що досягала 18 тис. миль, створювала переваги для розвитку мореплавства, рибальства, зовнішньої торгівлі. Озера і річки з каналами забезпечували зв’язок між різними штатами як одного економічного цілого.
Пояснення:
