Иркутск расположен в Восточной Сибири на берегах реки Ангары в непосредственной близости от водохранилища, образованного плотиной Иркутской ГЭС высотой до 56 метров [74]. Ближайший крупный город — Улан-Удэ, находится на расстоянии 439 км; ближайший город-миллионер — Красноярск, удалён на расстояние 1060 км (по автодороге)
Иркутск с трёх сторон окружён Иркутским муниципальным районом, на северо-западе граничит с Ангарским муниципальным районом. В окрестностях расположены луга, сосновые, сосново-берёзовые леса, сосново-лиственничные, берёзовые рощи [77]. Площадь города — 27 998 га. Городская застройка занимает 11 950 га, леса — 6350 га, водные га, луга и поймы — 4260 га [78]. Рельеф города пересечённый. Высота земли над уровнем моря составляет от 420 до 550 метров [79]. Ландшафт города и его окрестностей представляет собой всхолмлённую эрозионно-денудационную равнину, сформированную юрскими и четвертичными отложениями [80]; и относится к лесостепной зоне Иркутско-Черемховской равнины у северного подножия Саян. Основная часть Иркутска стоит на высокой пойме и террасах Ангары, Иркута, Ушаковки и других рек; окраины располагаются на склонах. Под воздействием техногенных нагрузок почти во всех районах города возросло количество суффозионно и эрозионных процессов
Бюджет на 2013 год и плановый период 2014 и 2015 годов был принят в декабре 2012 года. Бюджетные параметры 2013 года в исходном варианте составляют: доходы — 12,2 млрд рублей, расходы — 12,8 млрд рублей, дефицит — 0,5 млрд рублей. Параметры 2014 года: доходы — 12,5 млрд рублей, расходы — 12,9 млрд рублей. Параметры 2015 года: доходы — 13,1 млрд рублей, расходы — 13,4 млрд рублей [136].
Доходы бюджета на 2012 год в исходном варианте были запланированы в размере 11,09 млрд рублей (в том числе 2,8 млрд трансфертов из областного бюджета), расходы — 11,79 млрд [137].
Основными загрязнителями атмосферного воздуха Иркутска являются выбросы автотранспорта (60 % выбросов) и источники теплоэнергетики, не оснащённые фильтрами (38 % выбросов) [101]; на производственные предприятия приходится около 2 % всех выбросов. Среднегодовые концентрации бензпирена в 2010 году превышали допустимую норму в 10 раз, оксида азота в 1,1 раза, взвешенных веществ — в 2 раза, формальдегида — в 6 раз. За период 2005—2009 годы наблюдался рост среднегодовых концентраций взвешенных веществ, бензпирена, формальдегида, меди, диоксида и оксида азота [102]. К самым загрязнённым территориям относятся часть центра и микрорайонов Ново-Ленино и Иркутск-II; к наименее загрязнённым и тихим — микрорайоны Ершовский и Радужный, а также берега Ангары от острова Юность до плотины ГЭС и участок у Академгородка [103].
Лес в районе курорта «Ангара»
Выбросы загрязняющих веществ в атмосферу от стационарных и передвижных источников в 2011 году составили 143 тысячи тонн [
Иркутск - современный мегаполис, в котором для удобства горожан расположены многочисленные Организации по охране окружающей среды. Однако, стоит учитывать, что список услуг может отличаться, поэтому желательно обратиться к разделу «Организации по охране окружающей среды» с кратким описанием деятельности. Нашли адрес, который близко к дому или работе, взгляните еще и на часы работы, чтобы не терять свое время на ожидание. Мы предоставляем Вам информацию емко, только самое главное.
Відомо, що пояснити шлях за до малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами.
Точне зображення земної поверхні на площині у певній картографічній проекції за до умовних знаків називають географічною картою.
На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».
У 1928 році у своїй книзі «Район і країна» В.П. Семенов-Тянь-Шанський писав: «Карта є альфа і омега всіх географічних уявлень. Якщо в інших науках вона має тільки службове значення, в географії вона - все і без неї кроку ступити не можна. Вона важливіша не тільки від малюнків, але навіть важливіша від самого тексту, тому що говорить інколи набагато більше, яскравіше, наочніше і лаконічніше найкращого тексту кожному, хто вміє в ній розбиратися» [8].
М.М. Баранський назвав карту другою мовою географії, підкреслював, що карта є головним засобом у формуванні географічних уявлень і понять.
Прикладів широкого застосування карт у житті й діяльності людей можна навести дуже багато. Карта - це джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі. Без карти неможливі експедиційні дослідження, туристичні походи, подорожі, мореплавство, промислове і сільськогосподарське будівництво та ін. Водночас карти є засобом масової інформації і пропаганди наукових знань [1].
Нині майже жодне дослідження у фізичній та економічній географії не обходиться без всебічного і глибокого аналізу картографічних матеріалів. Лише за до карт можна глибоко проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами. Дуже важлива роль карти у процесі навчання учнів/студентів географії, історії, природознавства та інших наук. Карта в навчальному закладі так само необхідна, як підручник. Студенти/школярі навчаються характеризувати природу чи економіку держав та їх частин саме завдяки роботі з картою.
Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування. Ця роль зберігається за картою не тільки в школі, а й тоді, коли доросла людина поповнює свої географічні знання з книг, газет, журналів і т.п. При доброму знанні карти запас географічних знань буде збільшуватись.