Крупных рек в Южной части Европы нет. Наиболее значительные — Тахо, Гвадиана и Гвадалквивир на Пиренейском полуострове, Тибр и По — на Апеннинском.Питаются реки преимущественно дождевыми водами. Высокое половодье наступает зимой, летом они сильно мелеют, а некоторые — даже пересыхают. Озёра Средиземноморья очень разнообразны по происхождению котловин. На Апеннинском полуострове встречаются вулканические озёра — маары. В карах альпийских высокогорий много мелких ледниковых озёр. Крупные озёра располагаются ниже, в среднегорьях, и лежат в древних ледниковых долинах. В межгорной впадине на южных склонах Альп находится самое глубокое озеро Европы — Комо ( 410 м).
Объяснение:
Відповідь:
У піщаних ґрунтах (легких) переважає високий вміст піску, невелика частка глинистих мінералів і низький вміст гумусу.
Глинисті ґрунти (важкі) – дуже щільні, в’язкі, легко злипаються, важкі, складнооброблювані. При перекопуванні такі землі не кришаться, а утворюють великі грудочки, які дуже важко зламати і подрібнити. Глинисті види ґрунтів погано пропускають воду і не утворюють розвиненої капілярної системи, внаслідок чого коріння рослин трудом отримують вологу, необхідну для їх життя.
Кам’янисті ґрунти за визначенням зустрічаються на схилах пагорбів і гір.
Торф’яно-болотні ґрунти складаються з багатих азотом органічних речовин, які часто недоступні для рослин. Ці землі мають критично мало фосфору і мало калію.
Супіщані ґрунти мають багато ознак піщаної землі, але в більш збалансованому співвідношенні, сприятливому в усіх відношеннях для вирощування рослин, будучи проміжним видом ґрунту.
Дерново-підзолисті ґрунти поширені переважно на Поліссі. Вони утворилися в умовах надмірного зволоження під мішаними та сосновими лісами.
Чорноземні ґрунти утворились в лісах в умовах недостатнього зволоження під степовою рослинністю. Це найпоширеніші в Україні типи ґрунтів що займають майже 65% території країни і є її національним багатством.
