Відповідь:Найбільшу кількість вертикальних поясів у горах Євразії мають південні схили Гімалаїв. Тут, біля підніжжя, поширені заболочені тропічні ліси. Для них характерні чагарникові зарості, густо перевиті ліанами. Далі вгору, приблизно до висоти 1000 м, росте гірський тропічний ліс. Піднявшись іще на кілометр, можна натрапити на субтропічну вічнозелену рослинність. Вище неї починають переважати рододендронові й мішані ліси з підліском з низького бамбука. Іще кілометр угору - з’являються хвойні та листопадні ліси зі смереки, модрини, ялівцю. Верхня межа лісу перебуває на висоті 3500 м.
Вище лісового поясу розташовані субальпійські чагарникові зарості та криволісся, які поступово переходять у луки. Примули, анемони, маки та інші квіткові рослини піднімаються до снігової лінії. На вічних снігах і льодовиках життя майже не існує.
Ніде у світі немає такої кількості вертикальних поясів, як у Гімалаях. Цікаво, що на їхніх північних схилах через надзвичайну сухість утворилося тільки два пояси - гірські пустелі, які одразу переходять у пояс вічних снігів.
Пояснення:
ответ:Чтобы определить крутизну склона местности по топографической карте, нужно помнить, что расстояние между горизонталями (заложение) , равное 1, соответствует крутизне 1 на местности. Во сколько раз заложение будет больше (меньше) , во столько раз крутизна ската будет меньше (больше) 1. Направление понижения склона указывается специальным знаком — бергштрихом. Во о количестве бергштрихов и месте их размещения решается в каждом конкретном случае.
Высота основного сечения рельефа определенного листа карты является величиной постоянной и указывается на полях карты под линейным масштабом.
Высота горизонтали над уровнем моря, выраженная в метрах, называется отметкой. Отметки горизонталей подписываются в разрывах горизонталей, а отметки точек — правее них.
Для определения крутизны ската на топографической карте строится шкала заложений, на которой последовательно отложены заложения, соответствующие крутизне скатов в 1, 2, 3, 5... и до 45° (рис. 30).
Для измерения крутизны ската измеряют циркулем кратчайшее расстояние между горизонталями и на шкале подбирают соответствующее ему заложение, против которого читают крутизну ската в градусах.
На топографических картах за точку отсчета принято нулевое деление футштока кронштадтского моста.
Объяснение:
Все понятно))
