Объяснение:
Які особливості має географічне положення Австралії?
Унікальність природи Австралії пов’язана з особливостями її географічного положення. Його омивають два океани Тихий і Індійський.
Австралія, на відміну від Африки та Південної Америки, повністю розташована в Південній півкулі.
2. Поясніть, як географічне положення Австралії впливає на формування її природи.
Береги Австралії омивають води двох океанів: на заході — Індійського, на сході — Коралового й Тасманового морів Тихого океану. Океанічні течії біля берегів материка впливають на формування природи. Холодні течії в Індійському океані — Західних Вітрів і Західноавстралійська — сприяють формуванню посушливого клімату південного та західного узбереж материка. Тому Велика пустеля Вікторія та Велика Піщана пустеля підходять упритул до берега океану. Тепла Східноавстралійська течія в Тихому океані зумовлює вологу погоду східних берегів материка. Австралія, на відміну від Африки, розташована на значній відстані від інших материків.
3. Здійсніть подумки мандрівку навколо Австралії від мису Байрон до мису Стіп-Пойнт. Назвіть і покажіть на карті об’єкти берегової лінії материка, які трапилися вам у дорозі.
Мис Байрон знаходиться на сході материка першим об’єктом який трапляється на шляху є Великий вододільний хребет, після нього великий артезіанський басейн, плавно переходячи у центральну низовину і до озера Ейр, після озера потрібно перетнути велику пустелю Вікторію і піднятися на Західно-австралійське плоскогір’я. За ним буде мис Стіп-Пойнт, най східніша точка тамерика.
4. Обчисліть протяжність Австралії в градусах і кілометрах з півночі на південь за 142° сх. д.
Визначте протяжність Австралії в градусах і кілометрах із заходу на схід, від мису Стіп-Пойнт до мису Байрон, якщо довжина дуги паралелі в 1° становить приблизно 96,5 км.
Знаходьте 30 паралель південної широти. На ній знаходите крайні точки. Крайня східна точка одно 33 градуси, а західна 18 градусів.
Протяжність материка з 30 паралелі південної широти становить:
а) в градусах 33 - 18 =15 - градусів
б) в кілометрах 15* 96,5 = 1447, 5 км.
6. Назвіть імена мандрівників, які відкрили Австралію вперше та вдруге.
Першйи відкрив Вілем Янсзон, а другий Абель Тасман.
7. Порівняйте географічне положення Австралії та Африки. Запишіть у дві колонки подібні й відмінні ознаки в положенні двох материків.
- Що спільного між Африкою та Австралією?
Спільним між материками є їх походження. Колись вони були частиною одного великого материка Гондвани, який 150 мільйони років тому назад розірвався на частини. Сьогодні Африку та Австралію розділяє Індійський океан. Також спільним є те, що свого часу світ дізнався про їх існування завдяки експедиціям європейців.
- Що відмінного між Африкою та Австралією?
Ці два материки мають ряд відмінностей:
- Африка має площу практично в чотири рази більшу, ніж площа Австралії.
- Материки мають різне географічне положення.
- Європейці відкрили Австралію набагато пізніше, ніж Африку.
- Рельєф Африки складають височини та плоскогір’я, а в рельєфі Австралії переважають височини і низовини.
На африканському материку склалися три гірські системи, а в Австралії лише одна В
- Австралії немає діючих вулканів, а в Африці всі вулкани приурочені до Великого Африканського розлому Оскільки в Африці знаходиться більше кліматичних поясів, то її клімат набагато різноманітніших, ніж в Австралії.
- В Африці більше природніх зон. Завдяки цьому вона має більш різноманітний кількісний і видовий склад флори та фауни. Австралія вирізняється тим, що на її території зосереджена величезна кількість реліктів та ендеміків.
- На африканському континенті знаходиться 54 країни, а материк Австралія являє собою єдину державу.
8. Знайдіть на карті географічні об’єкти в Австралії та біля її берегів, які названі на честь видатних мореплавців і мандрівників
В левобережной части распространены довольно богатые почвы от слабоподзолистых до чёрно-земновидных суглинков. Суглинки занимают западную часть левобережья Клязьмы от её притока реки Колокши до реки Нерль. Восточнее реки Нерль преобладают супесчаные почвы.
Более богатым почвам левобережья соответствует большое разнообразие древесной растительности. Дубовые насаждения и насаждения с примесью дуба сосредоточены преимущественно в этой части территории.
Правобережный район представляет собой слабоволнистую равнину, понижающуюся к северо-западу. Здесь преобладают маломощные супеси и пески, подстилаемые валунными суглинками.
В правобережной части выделяются два почвенных района. К одному можно отнести район п. Бараки, часть Пенкинского и Пригородного районов, а также север территории Головино, где преобладают супесчаные и песчаные почвы. Остальная территория, куда входит южная часть района п. Головино и район г. Радужный полностью характеризуются песчаными и торфяными почвами. Она может быть выделена в особый песчано-болотный почвенный район.
Эрозионные процессы на территории развиты слабо, хотя предпосылки к их развитию есть, особенно в левобережной части.
Лес на водоразделах и склонах более равномерно распределяет осадки, растягивает таяние снега, ослабляет сток вод лучшему проникновению осадков вглубь, переводит стремительный поверхностный сток в замедленный подземный, механически укрепляет вершины оврагов и берега рек от размывов и обвалов, а почвы от смыва и, наконец, обеспечивает более равномерное в году питание рек подземными водами.
Климат района умеренно-континентальный, с холодной многоснежной зимой и умеренно-жарким летом, который весной и облачной, часто дождливой осенью.
По многолетним наблюдениям установлено, что средняя температура воздуха выше нуля наступает с 9 апреля и прекращается 18 октября. Утренние заморозки продолжаются весь май и наблюдаются иногда в первых числах июня. Осенние заморозки наступают в период с 7 сентября по 15 октября. Продолжительность периода с температурой почвы выше нуля градуса в среднем 135 дней. Количество выпадающих осадков в год составляет 531 мм, выпадающих в вегетационный период, составляет около 287 мм или 54% от общего среднегодового количества осадков.
В целом, климат района благоприятный для произрастания древесных и кустарниковых пород зоны смешанных лесов.
Гидрографические объекты района представлены в основном речной системой рек, речек, безымянных ручьёв Волжского (Окского) водосборного бассейна поверхностными водотоками, проявляющими свою активность лишь при сильных атмосферных осадках, таянии снегов.
По характеру водного режима все реки относятся к типично-равнинным: имеют малые уклоны, медленное течение, большую извилистость русла, выраженное весеннее половодье, низкую летнюю межень, устойчивый ледяной покров.
Основная водная артерия района Владимирский лесов – река Клязьма – левый приток реки Оки. Протяжённость по территории 85 км. Общая протяжённость – 686 км. Ширина долины достигает 3-5 км, русл
**