Злагоджена життєдіяльність представників різних національностей неможлива без шанобливого ставлення і поваги кожного народу до іншого. Це стосується як українців, так і національних меншин, які є жителями однієї держави - України.
Важлива роль у збереженні міжетнічної злагоди в усіх регіонах України належить створенню державою сприятливих умов для національно-культурного розвитку як національних меншин в Україні, так і українців, які проживають у країнах близького і далекого зарубіжжя. Ці питання повинні бути предметом розвитку міждержавних відносин і вирішуватися на користь народів усіх країн.
Взаємозв'язок і взаємодія між населенням і розвитком господарства - процес історичний. Він змінюється і ускладнюється протягом усього історичного розвитку людства. На початку розвитку суспільства населення забезпечувало свою життєдіяльність за рахунок дарів природи, а також за до рибальства та мисливства. На наступних етапах розвитку тип господарства змінився, і замість присвоєння природних засобів існування треба було розвивати відтворювальне господарство. Спочатку це було землеробство і тваринництво. Розвиток цих галузей викликав необхідність виробництва певних засобів праці, що привело до виникнення нового людей - ремісників.
Виробництво засобів праці і спеціалізація регіонів на виробництві різних продуктів відповідно до наявних природних умов і ресурсів зумовили розвиток торгівлі як наступного сектора господарювання.
Зазначені вище сектори господарювання характеризують початковий етап розвитку суспільства. В наступні періоди історичного розвитку людство значно ускладнило суспільні відносини. Воно пройшло стадії від доіндустріального суспільства до індустріального та постіндустріального. Сьогодні домінує інформаційна стадія розвитку суспільства, коли наука і розробка нових технологій стають основними сферами діяльності людей.
Таким чином, людина є, з одного боку, активною продуктивною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробництво матеріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого, - вона є. споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність. Як бачимо, населення і економіка являють собою певну єдність: людські потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку.
Зайнята в суспільному виробництві частина населення є найбільш активною продуктивною силою суспільства, бо саме вона бере активну участь у створенні матеріальних цінностей. Частина матеріальних цінностей іде на споживання, а частина - на розвиток виробництва. Але розвиток виробництва не є самоціллю, його роль полягає у тому, щоб забезпечити потреби суспільства, підняти життєвий рівень населення. Таким чином, зміни в чисельності населення позначаються як на споживчому попиті в цілому, так і на його структурі. Населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ та послуг. Населення не існує поза економікою, як і економіка не функціонуватиме без населення.
При плануванні розвитку і розміщення виробництва та окремих галузей народного господарства практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення. Але для ефективного функціонування народного господарства з постійним зростанням продуктивності праці недостатньо кількісного виміру трудових ресурсів. Не менш важливим є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан та ін. Для функціонування різних галузей народного господарства потрібні трудові ресурси лише певної якості, в тому числі і певної статі. Існує цілий ряд галузей, де більш доцільним є використання праці чоловіків, а в інших - переважно жінок.
Але тісний зв'язок населення з економікою має місце не лише на стадії виробництва. Не менш тісним є їх зв'язок і на стадії споживання. Тут насамперед слід звернути увагу на те, що демографічна структура населення впливає на масштаби виробництва, структуру і якість товарів, призначених для споживання.
Споживання як важлива форма людської життєдіяльності також має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. Основні характеристики відтворення населення впливають в першу чергу на розміщення і рівень розвитку тих галузей, які виробляють продукцію щоденного попиту, і насамперед продукти харчування. Потреби людей обумовлюють і розвиток галузей соціальної інфраструктури та сфери послуг.
1.Слово «Нил» происходит от греческого названия реки «Нейлос» Нил — у древних египтян Етер (Большая р.) , по-коптски Еро, Яро, отсюда еврейское Еор. Греческое название Neilos произошло от семитического Нагал (река) . Арабы его называют Бар (Большая вода) , также Эль-Нил, нубийцы — Тосси (разливающаяся река) . Египтяне, греки и римляне поклонялись Нил, в честь него был устроен храм в Нилополисе, его праздник — Нилоа. В Ватикане есть колоссальная группа бога Нил, который лежит; вокруг него играют 16 детей, символически изображающих 16 локтей Нил По древнейшим известиям (Эратосфен) Нил берет начало из южных озер под именем Аста-Пус (Белый Нил) , соединяется с Аста-Зобас (Голубой Нил) , принимает Асту-Борас (Астбара) . Птоломей сообщает, на основании арабских источников, что река берет начало из двух озер, южнее экватора, воды которых соединяются в одном озере на 2° с. ш. , откуда восходит на С Аста-Пус (река с Абиссинии) , соединяющаяся с Нил на 12° с. ш. Арабские географы средних веков говорили, что Нил берет начало в Комрских горах. О-в к В от Африки, населенный комрским народом (из зап. Азии) , назывался о-вом Комр. Против этого о-ва лежат Комрские горы, с вершиной Алмолатам (теперь Килима-Наджаре, по Стэнли — Рувенцори) . Воды с этих гор направляются в 2 озера к Ю от экватора, их воды соединяются в одном озере к С от экватора, и из него вытекает Нил Теперь выяснено, что древние известия об источнике Нил мало расходятся с исследованиями новейших времен. НИЛ, в греческой мифологии бог реки Нил. Считался одним из первых царей Египта и создателем оросительной системы. НИЛ (современное египетское название Эль-Бахр) В древнеегипетском языке для Нила не было специального названия; его именовали просто итеру, «река» , «великая река» . Греки также называли эту реку «Эгиптос» , отсюда название «Египет». 2.исток находится: 2 градуса 17 минут южной широты 29 градусов 20 минут восточной долготы устье находится: 31 градус, 31 минута северной широты 31 градус, 51 минута восточной долготы 3.Река берёт начало на Восточно-Африканском плоскогорье и впадает в Средиземное море, образуя дельту.Длина 6 852 км.Исток-озеро Виктория.Местоположение-Уганда, Джинджа(Египет).Нил течёт с юга на север. Характер течения Нила бурный. 4. Впадает в Средиземное море в Атлантический океан.Течет с юга на север.Река берёт начало на Восточно-Африканском плоскогорье и впадает в Средиземное море, образуя дельту. В верхнем течении принимает крупные притоки — Бахр-эль-Газаль (левый) и Ачва, Собат, Голубой Нил и Атбара (правые) . Ниже устья правого притока Атбары Нил течёт по полупустыне, не имея притоков на протяжении последних 3000 км.
1) По отношению к экватору Россия расположена к северу, экватор не пересекает. 2) По отношению к нулевому меридиану Россия находится к востоку - в восточном полушарии, лишь небольшая часть (северная полуостров Камчатка) находится в западном полушарии. 3) Россия полностью лежит на материке Евразия. Расположена в двух частях света: в Европе и Азии. 4) Крайние точки: северная - мыс Челюскин 77 градусов 43 минуты сев. широты, 104 градуса восточной долготы южная - гора Базардюзю, 41 градус сев. широты, 47,5 градуса воточной долготы восточная - мыс Дежнева, 66 градусов сев. широты, 170 градусов зап. долготы. западная - в Калининградской области Куршская коса, 54 градуса сев. широты, 19 градусов вост долготы. 5) Океаны: Северный Ледовитый, Атлантический, Тихий. Моря: Баренцево, Белое, Балтийское, Карское, Берингово, Лаптевых, Восточно-Сибирское, Чукотское, Берингово, Охотское, Японское, Азовское, черное, Каспийское (море - озеро) 6) Граничащие государства: Финляндия, Норвегия, Эстония, Литва, Латвия, Польша, Украина, Белоруссия, Казахстан, Китай, Грузия, Азербайджан, Южная Осетия (признана самостоятельным государством не всеми странами мира), Монголия, Южная Корея (КНДР), морская граница - с Японией, США
Важлива роль у збереженні міжетнічної злагоди в усіх регіонах України належить створенню державою сприятливих умов для національно-культурного розвитку як національних меншин в Україні, так і українців, які проживають у країнах близького і далекого зарубіжжя. Ці питання повинні бути предметом розвитку міждержавних відносин і вирішуватися на користь народів усіх країн.
Взаємозв'язок і взаємодія між населенням і розвитком господарства - процес історичний. Він змінюється і ускладнюється протягом усього історичного розвитку людства. На початку розвитку суспільства населення забезпечувало свою життєдіяльність за рахунок дарів природи, а також за до рибальства та мисливства. На наступних етапах розвитку тип господарства змінився, і замість присвоєння природних засобів існування треба було розвивати відтворювальне господарство. Спочатку це було землеробство і тваринництво. Розвиток цих галузей викликав необхідність виробництва певних засобів праці, що привело до виникнення нового людей - ремісників.
Виробництво засобів праці і спеціалізація регіонів на виробництві різних продуктів відповідно до наявних природних умов і ресурсів зумовили розвиток торгівлі як наступного сектора господарювання.
Зазначені вище сектори господарювання характеризують початковий етап розвитку суспільства. В наступні періоди історичного розвитку людство значно ускладнило суспільні відносини. Воно пройшло стадії від доіндустріального суспільства до індустріального та постіндустріального. Сьогодні домінує інформаційна стадія розвитку суспільства, коли наука і розробка нових технологій стають основними сферами діяльності людей.
Таким чином, людина є, з одного боку, активною продуктивною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробництво матеріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого, - вона є. споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність. Як бачимо, населення і економіка являють собою певну єдність: людські потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку.
Зайнята в суспільному виробництві частина населення є найбільш активною продуктивною силою суспільства, бо саме вона бере активну участь у створенні матеріальних цінностей. Частина матеріальних цінностей іде на споживання, а частина - на розвиток виробництва. Але розвиток виробництва не є самоціллю, його роль полягає у тому, щоб забезпечити потреби суспільства, підняти життєвий рівень населення. Таким чином, зміни в чисельності населення позначаються як на споживчому попиті в цілому, так і на його структурі. Населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ та послуг. Населення не існує поза економікою, як і економіка не функціонуватиме без населення.
При плануванні розвитку і розміщення виробництва та окремих галузей народного господарства практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення. Але для ефективного функціонування народного господарства з постійним зростанням продуктивності праці недостатньо кількісного виміру трудових ресурсів. Не менш важливим є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан та ін. Для функціонування різних галузей народного господарства потрібні трудові ресурси лише певної якості, в тому числі і певної статі. Існує цілий ряд галузей, де більш доцільним є використання праці чоловіків, а в інших - переважно жінок.
Але тісний зв'язок населення з економікою має місце не лише на стадії виробництва. Не менш тісним є їх зв'язок і на стадії споживання. Тут насамперед слід звернути увагу на те, що демографічна структура населення впливає на масштаби виробництва, структуру і якість товарів, призначених для споживання.
Споживання як важлива форма людської життєдіяльності також має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. Основні характеристики відтворення населення впливають в першу чергу на розміщення і рівень розвитку тих галузей, які виробляють продукцію щоденного попиту, і насамперед продукти харчування. Потреби людей обумовлюють і розвиток галузей соціальної інфраструктури та сфери послуг.