Все факторы размещения можно подразделить на старые и новые. Первые из них соответственно возникли давно, а вторые - в основном уже в эпоху НТР. Впрочем, такое деление факторов в значительной мере условно. Ведь и те из них, которые возникли давно, в эпоху НТР приобрели во многом новое содержание.
Старые факторы размещения.
К их числу можно отнести факторы территории, экономико-географического положения, природно-ресурсный, транспортный, трудовых ресурсов и территориальной концентрации.
Фактор территории. Территория - один из важных элементов географической среды общества. Как правило, чем больше ее размеры, тем богаче и разнообразнее природные ресурсы, тем больше возникает различных вариантов для размещения населения и производства. Прежде всего, это относится к России, Канаде, Бразилии, Австралии, США, Китаю, Индии. Эти большие по площади страны обычно подразделяются на отдельные крупные части: экономические зоны, макрорегионы, регионы.
В сравнительно небольших по территории странах не так остро стоит проблема дальних перевозок, они быстрее достигают "зрелости" своей территориальной структуры, часто имеют благоприятные предпосылки для экономической интеграции. С другой стороны, многие из них уже начинают испытывать "дефицит" территории.
Иногда немалое влияние на территориальную структуру хозяйства оказывают и конфигурация территории, степень ее компактности.
Фактор экономико-географического положения. Понятие об экономико-географическом положении (ЭГП) было наиболее полно обосновано Н. Н. Баранским. Он выделил четыре главные разновидности ЭГП, которые могут использоваться по отношению к странам, районам, городам: 1) центральное положение, 2) глубинное (периферийное) положение, 3) соседское положение, 4) приморское положение. Центральное и приморское положения обычно выступают в качестве выгодных черт ЭГП. Глубинное (периферийное) положение, напротив, может замедлять экономическое развитие. Влияние соседского положения во многом зависит от отношений между государствами.
Кримські гори:
Химерні круті скелі, які чергуються з глибокими каньйонами. Звивисті лабіринти карстових печер, прикрашених усередині сталактитами. Чисті підземні озера з кристаликами вапнякових квітів на дні. Залишки давнього льоду в підземних печерах. Прозорі гірські водоспади, що майже пересихають у літню спеку. Давні згаслі вулкани з товщею скам’янілої лави й дивовижні за красою мінерали, які можна побачити лише тут і ніде більше у світі. Вузька смуга морських пляжів, укритих золотавим піском, з тихими бухтами і гострими мисами. Задумлива кримська сосна і стрункі кипариси, заповідні ліси та гірські луки. Усе це - Кримські гори, неповторний куточок України.
Карпати:
Українські Карпати є фізико-географічною провінцією Альпійсько-Карпатської гірської країни, яка тягнеться смугою через території 13 країн Європи: від південного сходу Франції до західних частин України. На крайньому заході України розташована частина Східних Карпат, які називають Українськими, або Лісистими Карпатами. Протяжність гір сягає 270 км, ширина – 100–110 км. Окрім власне гір, до складу гірської провінції Українських Карпат входять Передкарпатська височина та Закарпатська низовина. Разом з горами вони становлять близько 6 % площі України, а самі гори – 4 %.
2.
Обидві гірські системи простягаються смугами.
Вони є досить молодими гірськими системами, що утворились під час альпійського періоду горотворення. У складі гір переважають гірські породи осадового походження з включенням вулканічних порід.
Гори характеризуються наявністю видовжених паралельних пасом, які, в свою чергу, розділені на окремі гірські масиви. Можна ігати певну асиметричність схилів.
Наявно багато водно-ерозійних форм рельєфу.
Клімат обох гірських систем помірно континентальний з великою кількістю опадів.
Їх річки гірського типу та мають змішане живлення. В Карпатах та Кримських горах можна зустріти водоспади.
Завдяки наявності висотних поясів в горах буяє різноманіття живої природи.
Наявна велика кількість ендеміків та типових тварин,які існують в обох гірських системах.
Обидві гірські системи характеризуються надмірним вирубуванням лісів з боку людини.
Вони є рекреаційними зонами.
Створені заповідні території.
Які відмінності Карпат і Кримських гір?
Вони мають різне місцезнаходження – Карпати розташовані на заході, а Кримські гори на півдні. Карпати набагато більші за величиною від Кримських гір.
Кримські гори старші за Карпати, вони почали своє формування у мезозої.
У Карпатах переважають льодовикові форми рельєфу, а в Кримських горах – карстові.
У Кримських горах є риси субтропічного клімату.
Карпати мають розгалужену річкову систему, а Кримські гори бідну річкову мережу.
В Карпатах є гірські озера, а в Кримських горах вони відсутні.
В Карпатах є 5 висотних поясів , а в Кримських горах 3.
Окремі види тварин у зв’язку з кліматичними умовами можна зустріти лише в одній гірській системі.
В Карпатах видобувають корисні копалини, а в Кримських горах ні.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/spilne-i-vidminne-krimskih-gir-i-karpat
Объяснение:
Гималаи
Джомолунгма (Эверест) высочайшая вершина этих гор