Міграційні процеси відбуваються по всьому світу і мають багатовекторну спрямованість. Вони представляють собою рух працездатного населення на міждержавному та міжконнтинентальному рівні, тобто міграція на найвищих рівнях. Такий вид міграції потребує широкого вивчення та повинен мати високий інтерес зі сторони країни, з якої мігрує конкретна особа , так і з сторони держави, в яку мігрує дана особа.
Зрозуміло, що події в Україні з 2014 року сприяли пожвавленню міграційних процесів. Економічна та плітична кризи, анексія Криму та розгортання військових дій на Донбасі збурили хвилю міграції як всредині України, так і за її межі.Втім явище зовнішньої трудової міграції не нове. Україна і до Революції гідності була серед найбільш міграційно активних країн ще з 1990-х років.
Можна сказати, що ми маємо лише приблизне уявлення про кількість населення в Україні.
Основні завдання Міжнародної організації праці :
-захист інтересів і прав трудящих;
-підвищення життєвого рівня трудящих;
-покращення умов праці;
-захист від професійних захворювань;
-соціальний захист працівників-іммігрантів;
-сприяння зайнятості іммігрантів.
Иван Москвитин — русский путешественник-исследователь и атаман пеших казаков. В 1639 г. одним и первых европейцев достиг Охотского моря, открыл его побережье и Сахалинский залив. Одним из главных целей своих путешествий в суровые края стали слухи о мифическом Теплом море.
Семён Дежнёв — русский землепроходец, мореход. Изначально в его цель входила поиск моржовой и рыбной кости, но в результате открыл пролив между Азией и Америкой в июне 1648, имевшая важные научные результаты.
Василий Поярков — русский землепроходец. В июне 1643 г. отряд под командованием Пояркова выступил из Якутска. Цель экспедиции — изучение Охотского моря и Амура. Главным результатом стало то, что появилась возможность выхода из реки Амур в Тихий океан и было совершено плавание по Амуру и Охотскому морю.
Ерофей Хабаров — русский путешественник-исследователь, продолжил дело Еналея Бахтеярова и Василия Пояркова по освоению Приамурья. В 1649-1652 гг. совершил экспедицию вдоль Амура и составил «Чертёж реки Амура» — первую европейскую карту региона.
Иван Крузенштерн — русский мореплаватель, адмирал. В 1802 г. по приказу Александра I Крузенштерн возглавил первую русскую кругосветную экспедицию. Начало экспедиции — 1803-1806 гг. Крузенштерн детально описывает о быте и нравах дикарей. Для своего времени в атласе красуется его карты, планы и рисунки.
Юрий Лисянский — русский мореплаватель, исследователь. В 1803-1806 гг. вместе с Иваном Крузенштерном совершили первую в истории России кругосветную экспедицию. За время плавания вёл детальные наблюдения за ветрами и течениями, составил богатые минеральные, зоологические, этнографические и ботанические коллекции, выполнил описания многих островов и многих сотен миль морских побережий.
