Півде́нна Аме́рика (ісп. América del Sur, Sudamérica, Suramérica, порт. América do Sul, англ. South America, нід. Zuid-Amerika, фр. Amérique du Sud, гуар. Ñembyamérika, кеч. Urin Awya Yala, Urin Amerika) — материк, розташований в Західній, Південній і частково в Північній півкулях планети Земля. На заході омивається водами Тихого океану, на сході — Атлантичного. На півночі з'єднаний Панамським перешийком з Північною Америкою.У межах поза-андійського Сходу виділяються природні райони:
Льянос-Оріноко - рівнини;
Амазонія - низинна рівнина в екваторіальному поясі;
Гвіанське плоскогір'я;
Бразильське плоскогір'я - з піднятими цокольними рівнинами та висотами;
Внутрішні рівнини - акумулятивні рівнини в тектонічному прогині між Бразильським плоскогір'ям і Андами з віссю уздовж рр. Парагвай і Парана, від 10 до 39° пд. ш.;
Пампинські сьєри і Передкордильєри - країна гірських складчато-брилових масивів;
Патагонія - плоскогір'я з помірним континентальним кліматом у "дощовій тіні" Анд, транзитними ріками, напівпустельною рослинністю і ґрунтами.Тваринний світ
Внаслідок особливостей палеогеографічного розвитку материка не тільки флора, але і фауна настільки своєрідна, що Південна Америка (разом з островами Вест-Індії і Центральною Америкою) виділяється у самостійне царство - Неогею з єдиною Неотропічною областю, яка у Південній Америці представлена двома підобластями: Гвіано-Бразильською, що охоплює північну частину континенту і Патагоно-Андійською (південні райони рівнини й Анди до Екуадора).
У неотропіках характерний ряд ендемічних груп тварин: від ссавців загін неповнозубих (сімейства лінивців, мурахоїдів і броненосців), група широконосих мавп, ряд сімейств гризунів, вампіри (з рукокрилих), лами, целенолести (із сумчастих), кілька загонів птахів, а також деякі плазуни, земноводні, риби і безхребетні. Мало парнокопитних, майже немає комахоїдних, відсутні вузько-носі мавпи. Наявність сумчастих, удавів боа і кораллус, двоякодихаючих риб й інших вказують на зв'язок Південної Америки з Мадагаскаром і Австралією.Геологічна будова і корисні копалини
Континент Південна Америка складається з двох основних структурних елементів - Південноамериканської платформи у центрі і на сході та складчастого гірського поясу Анд.
Фундамент Південноамериканської платформи складається з різновікових блоків, консолідованих від архею до раннього палеозою. Найбільш великі виступи фундаменту - Гвіанський, Західно-Бразильський і Східно-Бразильський щити; перші два щити майже цілком складаються з глибокометаморфізованих та інтенсивно-деформованих порід архею і нижнього протерозою (гнейси, кристалічні сланці і граніти), а також середньо- або верхньопротерозойських гранітів типу рапаківи. Східно-Бразильський щит включає окремі блоки раннього докембрію (масив Сан-Франсіску), розділені й облямовані геосинклінальними складчастими системами пізнього протерозою.
Широтна Амазонська западина закладена наприкінці докембрію - початку палеозою уздовж великої зони розламів, що розділила Гвіанський і Західно-Бразильський щити. Південна частина Південноамериканської платформи - Патагонська плита - відрізняється найбільш молодим фундаментом, що включає низи палеозою, звичайно розглядається як самостійна структурна одиниця, що складається з двох підняттів - Північно-Патагонського і Південно-Патагонського (Десеадо і Санта-Крус) і двох прогинів: Неукен - Сан-Матіас і Чубут - Сан-Хорхе.
Надра Південної Америки містять досить різноманітний комплекс корисних копалин. Найбільші поклади залізних руд присвячені до стародавнього докембрію Венесуели (басейн р. Оріноко) і Бразилії (штат Мінас-Жерайс), найбагатші родовища мідно порфірових руд Центральних Анд. Родовища руд рідких елементів пов'язані з ультра основними лужними інтрузіями Східної Бразилії. До молодих вулканічного і субвулканічного тіл території Болівії відносяться родовища руд олова, сурми, срібла тощо.
Передові і міжгірські прогини Анд вміщують поклади нафти і газу, особливо багаті в межах Венесуели. Є родовища вугілля; поклади кам'яного вугілля відомі у верхньому палеозої, бурого - у кайнозої. До молодої кори вивітрювання відносяться родовища бокситів (особливо в Гайані і Сурінамі).
ГренландияГренландия – удивительный и интереснейший остров в мире, который принадлежит Дании.Официальный язык в Гренландии – датский.В Гренландии встречаются места свободные от льда, здесь и растет большее количество растений, таких как береза, рябина, ольха, можжевельник, а также осоковые и злаковые луга.Среди представителей животного мира, наиболее известны белый медведь, овцебык, песец, гигантский кит, морж, тюлень и другие. Здесь водится множество видов креветок, которые составляют рацион местных жителей и туристов.На острове Гренландия водятся разные виды птиц, начиная от чаек и заканчивая более редкими видами. Природа очень красива и переменчива в зависимости от времени года.
2. Красноярск время от мск. +4 (VI часовая зона), Калининград разница с мск. -1 (I часовая зона). В итоге разница между городами равна 5 часам. От полуночи отнимаем 5 часов, получаем 24:00 - 5 = 19:00.
3. Разница времени Самары с московским составляет 1 час (III часовая зона), разница Хабаровска с мск. равна 7 часам. Разница между городами составляет 6 часов. 17:00 + 6 часов = 23 часа, прибавляем еще 1 час, который просят в задании, получаем полночь.
4. Новосибирск (VI часовая зона, разница с мск. 4 часа), Анадырь (XI часовая зона, разница с мск. составляет 9 часов). Разница во времени между городами равна 5 часам, следовательно, 20:00 + 5 часов = 01:00
5. Если в Петропавловске-Камчатском полночь (+9 мск, XI часовая зона), то в Архангельске встретят Новый год через 9 часов, ведь он находится в пределах московского часового пояса во II часовой зоне.