У палеозойську еру клімат був спекотний, змінювався від сухого до вологого; у кам'яновугільному періоді панувала пишна рослинність: гігантські плауни, хвощі , деревоподібні папороті. Рослинна маса сприяла нагромадженню органічної речовини, з якої без доступу кисню у давніх болотах утворилися поклади вугілля. Переважно корисні копалини Донбасу знаходяться на Донецькій складчастій споруді, які під час герцинської складчастої епохи, на місці прогину, були зімнуті у складки, тому й присутні тут численні шари порід - пісковики, вапняки, гіпси, вугілля та інші.
Такая структура характерна для индустриальных или индустриально-аграрных стран среднего или невысокого уровня развития. То есть вполне очевидно, что это не Австралия (так как здесь должна быть значительно выше доля занятых в непроизводственной сфере), это абсолютно точно не Индия и не Китай (так как страны аграрно-индустриальные, а Индия ближе к аграрным, и там доля занятых в сельском хозяйстве не менее 50:% ЭАН).
Ну и что остается? Польша. А вот это ответ правильный. Развитая промышленность, хотя уровень жизни и развития страны меньше, чем у развитых стран Европы. И...таки да. 17% занятых приходится на сельское хозяйство, 57% на промышленность, остальное на сферу обслуживания. То есть ответ ПОЛЬША
В Китае доля сельскохозяйственных работников - 66% ЭАН.
умнож 40 на 11