Південне узбережжя Криму — найтепліша ділянка кримського узбережжя та всієї України. Клімат середземноморський субтропічний (так звані «північні субтропіки»). Циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. У Ялті буває близько 210 ясних сонячних днів на рік. Близько 150 діб на рік середня добова температура вище +15 °C. Весна розпочинається рано. Літо сухе, майже бездощове, довге і спекотне, освіжають лишень морські бризи. Опади, які приносять середземноморські циклони, випадають восени і взимку. Зима дуже тепла, тому сніг відразу тане. Середня температура липня й серпня близько +24 °C; середня температура січня близько +4 °C. Опадів випадає до 600 мм на рік.
На погоду дуже впливають Кримські гори і Чорне море. Гори влітку захищають узбережжя від сухого перегрітого повітря степу, а взимку від холодних північних вітрів. Улітку море прохолодніше, ніж суходіл, воно зменшує літню спеку. За літо вода в морі добре прогрівається і взимку воно поступово віддає тепло, зігріваючи повітря над узбережжям. Температура поверхневих шарів морської води біля узбережжя в січні-лютому +4…+6°С, у липні-серпні — до +26 °C, однак при апвелінгах можливі різкі зниження температури до +13…+16°С.
Внаслідок господарської діяльності людини особливо значних змін зазнали природні ландшафти Європи. На сьогодні європейські ліси вкривають близько 312 млн га, понад половина з них — це ліси штучного плантаційного походження. Процес скорочення площ європейських лісів триває. Зберігається реальна загроза, що крупні масиви незайманої європейської тайги будуть розчленовані та знищені в найближчі десятиліття. У минулі століття у хвойних лісах півночі Європи було багато різноманітної дичини і відповідно хижаків: вовків, бурих ведмедів, росомах, рисі, які тепер залишилися лише на охоронних територіях. На диких кабанів, козуль, зубрів, оленів полювали протягом століть. Останній тур був убитий у першій половині XVII ст. Неодноразово на межі повного знищення опинялися зубри. Тепер рідко трапляються норки, лісові куниці, горностаї.
У зв'язку з винищуванням лісів І розширенням площ посівів змінилися умови життя багатьох тварин. У райони колишніх лісових просторів почали проникати степові тварини, переважно дрібні гризуни, які завдають шкоди посівам. У зв'язку з осушенням боліт і забрудненням водойм скоротилася кількість водоплавних птахів.
В Азії, незважаючи на те, що ліси займають тут величезні простори, проблема їх зникнення також актуальна. Мусонні ліси, які колись вкривали рівнини й гори, збереглися лише окремими острівцями. Вторгнення людини у вологі екваторіальні ліси ще недавно обмежувалося узбережжями морів і долинами річок. Але зараз їх територію освоюють швидкими темпами. За таких темпів вирубки вчені пророкують зникнення лісів протягом найближчих 50 років.
Не уникли змін й інші природні комплекси. Розорано близько 90% степових просторів. Негативними прикладами «перевикористання» територій із сухим кліматом стала поява антропогенних пустель.
Господарська діяльність активно просувається й у північні райони материка — лісотундру та тундру. Виявлення та освоєння потужних родовищ нафти, природного газу, руд кольорових металів призводить до пересування важкої техніки, яка продавлює тонкий шар грунту до мерзлоти. Це стає причиною активного танення мерзлих порід. Сліди гусеничних тракторів спотворюють тундру та не заростають десятиліттями.
