Розрізняють піщані, кам'янисті, глинисті та солончакові пустелі. Окремо виділяють снігові пустелі у Антарктиді та Арктиці. Найвідоміша кам'яниста пустеля світу — Сахара, що займає всю північну частину африканського континенту. Близькі до пустель так звані напівпустелі, які є перехідним типом ландшафту від пустелі до степів чи савани.
Пустелі поширені в помірному поясі Північної півкулі, субтропічних і тропічних поясах Північної та Південної півкуль. Характеризуються посушливими (аридними) умовами зволоження (річна сума опадівменше 200 мм, а в екстрааридних районах — менше 50 мм; коефіцієнт зволоження, що відображає співвідношення опадів і випаровування, становить 0—0,15). У рельєфі переважає складне поєднання нагір'їв, дрібносопковика та острівних гір із структурними рівнинами пластів, стародавніми річковими долинами і замкненими озерними западинами.
Ерозійний тип рельєфоутворення сильно послаблений, широко поширені еолові форми рельєфу. Переважно територія пустель безстічна, іноді їх перетинають транзитні річки (наприклад, Сирдар'я, Амудар'я, Ніл, Хуанхе та інші); багато пересихаючих озер і таких, що часто змінюють свої береги й розміри (наприклад, Лобнор, Чад, Ейр та інші), характерні періодично пересихаючі водотоки. Ґрунтові води часто мінералізовані. Ґрунти розвинені слабко, характеризуються переважанням в ґрунтовому розчині водорозчинних солей над органічними речовинами, звичайна сольова кора. Рослинний покрив розріджений (відстань між сусідніми рослинами від декількох десятків сантиметрів до декількох метрів і більше) і покриває зазвичай менше 50 % поверхні; у надпосушливих умовах флора практично відсутня. До утворення пустель може призвести процес аридизації та спустелювання — складних кліматичних змін, що призводять до зниження зволоженості територій.
Геополитическое положение России, т. е. положение ее на политической карте по отношению к различным государствам мира, определяется действием ряда факторов внутри страны и за ее пределами. Огромное позитивное воздействие оказывает на него характер преобразований в экономике, во внутренней и внешней политике страны, происходящих в последний период времени. Главные среди них - переход на рыночные отношения и открытость экономики, отказ от политики "холодной войны", военного противостояния США и другим странам НАТО, ликвидация военного присутствия России за рубежом. Эти и другие факторы подняли международный авторитет страны, изменили отношение к ней мирового сообщества.
Из внешних факторов особое значение имеет образование в результате распада СССР на западных и южных рубежах страны новых пограничных государств, получивших название "ближнее зарубежье", статус членов СНГ (за исключением стран Балтии) , и созданного в его рамках Экономического и Военно-политического союза. Их образование отдалило от границ нашей страны европейские и ближневосточные страны.
Другой фактор, влияющий на современное геополитическое положение России, - рост экономической мощи и политического веса в мире государств, соседствующих с ней или близкорасположенных к ней на востоке и юго-востоке (Китай, Япония, КНДР, Южная Корея, Тайвань, Таиланд, Сингапур, Малайзия, Индонезия, Филиппины и др.) . Именно этот азиатский субрегион играет все более заметную роль в развитии хозяйственных связей с Россией. В современной мировой экономике страны Восточной и Юго-Восточной Азии имеют самые высокие темпы развития (исключение - Япония, уже достигшая очень высокого уровня развития экономики) , обладают значительным объемом золотовалютных средств, являются крупнейшими поставщиками на мировой рынок обуви, одежды, текстильных изделий, бытовой электронной аппаратуры, персональных компьютеров, легковых автомобилей и других видов высокотехнологичной и трудоемкой продукции.