кора большинства деревьев грубее и темнее на северной стороне; на деревьях хвойных пород смола более обычно накапливается с южной стороны; годовые кольца на свежих пнях с северной стороны расположены ближе друг к другу; с северной стороны деревья, камни, пни и т.д. раньше и обильнее покрываются лишайниками, грибками; муравейники располагаются с южной стороны деревьев, пней и кустов, южный скат муравейников пологий, северный — крутой; летом почва около больших камней, строений, деревьев и кустов более сухая с южной стороны; у отдельно стоящих деревьев кроны пышнее и гуще с южной стороны; алтари православных церквей, часовен и лютеранских кирок обращены на восток, а главные входы расположены с западной стороны; приподнятый конец нижней перекладины креста церквей обращен на север.
Субтро́піки (український термін - підзворотниковий пояс[1][2]) — перехідний від тропічного до помірного кліматичний пояс Землі. Субтропіки розташовані приблизно між 25° і 45° у північній і південній півкулі. У цих регіонах, як правило гаються тропічне літо і нетропічна зима. Субтропіки часто ділять на аридні (середземноморський клімат), вологі та напіввологі. Поширене визначення називає клімат субтропічним, якщо середньорічна температура становить більш ніж 20 °C, а середня температура найхолоднішого місяця (січня або липня залежно від півкулі) знаходиться нижче за цю відмітку, але перевищує 0 °C. У субтропіках збереглися релікти раннього кайнофіту (середній Крейдяний період).
У субтропічних поясах північної та південної півкуль, що лежать на межі тропічних та помірних кліматичних поясів, влітку поширюються тропічні повітряні маси, взимку ж помірні приносять атмосферні опади (500 мм). Літо спекотне від +30° до +50°С, посушливе; зима доволі прохолодна з частими дощами, снігопадами, але стійкого снігового покриву не утворюється. У глибинах континентів зима посушлива (до 120 мм) з морозами до —20°С, літо жарке (до +50°С).
Величина солености не постоянная, она зависит от климата.
Средняя температура океанских вод-4°.