3 серпня 1492 року з порту Палос в море вийшло три невеликих кораблі - каравели "Нінья", "Пінта" та "Санта-Марія"; найбільший з них був лише 20 м завдовжки. Екіпаж кораблів складався здебільшого з засуджених злочинців. Разом на трьох кораблях було 90 матросів.
Океан здався мореплавцям безмежним. Минуло 33 дні, як експедиція залишила Канарські острови, а землі все ще не було видно. На кораблях назрівав заколот. Колумб погодився повернутись, якщо впродовж трьох днів вони не досягнуть суші. На щастя для Колумба, 12 жовтня 1492 року пролунав довгожданий крик: "Земля!".
Незабаром Колумб відкрив ще декілька островів. Найбільший з них, що лежить на південний захід від Багамських островів, - Кубу - Колумб прийняв за півострів Азії. Від острова Куби Колумб пройшов на південний схід і на початку грудня був біля острова Гаїті, де до берега виходять "найчудовіші в світі долини". Цей острів Колумб назвав Еспаньйола ("Іспанський острів"). Незабаром Колумба спіткало нещастя: корабель "Санта-Марія" сів на мілину, і зняти його не вдалося. Частину команди - 39 іспанців - довелось залишити на Еспаньйолі в хатинах, збудованих з розібраного корабля, що зазнав аварії. Це було перше європейське селище в Америці, яке Колумб назвав Навідад (Різдво).
За відкриття у Новому Світі Колумб отримав звання "головного адмірала флоту". В інструкції від 29 травня 1493 року дон Крістоваль Колон величався адміралом, віце-королем і правителем відкритих островів і материка. Негайно почалася підготовка до наступного плавання.
Объяснение:
Марианский желоб находится южнее Японии рядом с Марианскими островами, которым и обязан своим названием. Эта глубочайшая точка на дне Мирового океана всегда привлекала ведущих исследователей. Так, в 1957 году судно «Витязь», принадлежащее Советскому Союзу, установило наиболее точную глубину Марианской впадины. Сначала это значение составило 11034 метров, однако после повторных замеров ученые исправили цифру, после чего окончательно была принята глубина в 11022 метра ниже уровня моря.
Объяснение:
