Земная кора состоит из минералов и горных пород, которых в природе существует несколько тысяч видов. Минералы и горные породы отличаются между собой цветом, твердостью, строением, температурой плавления, растворимостью в воде и другими свойствами. Многие человек широко использует, например, как топливо, в строительстве, для получения цветных и черных металлов.
Разнообразие минералов и горных пород обусловлена главным образом различными условиями их образование. По происхождению их разделяют на магматические, осадочные и метаморфические.
1. Наявність Африкано-Аравійської платформи та її поділ на дві літосферні плити : Африканську та Аравійську пов'язана із складною тектонічною будовою цих форм і особливістю їх геологічного розвитку.
2.Канадський щит, що займає 58% території Канади, являє собою великий виступ кристалічного фундаменту. Ця область, що тягнеться від п-ова Лабрадор до оз. Вінніпег, оз. Ла-Ронж, західного краю оз. Атабаска і Великого Ведмежого озера, характеризується переважанням гранітних порід. На поверхню виходять найдревніші докембрійські корінні породи (понад 570 млн років тому), які зберігають сліди інтенсивних деформацій, що виникли внаслідок тектонічних рухів в докембрійський час. В наступні епохи Канадський щит відрізнявся такою жорсткістю, що майже не реагував на горотвірні процеси, які відбувалися в інших областях Землі у фанерозої. Крім переважаючих гранітів і гнейсів, значні площі в межах щита займають виходи сильно змінених метаморфізованих осадових і вулканічних порід.
3.Західноєвропейська платформа являє собою монокліналь півн.-східного падіння, яка в західній частині має назву Передсудетської, а в сході — Краківсько-Сілезької. Герцинський фундамент представлений дислокованими флішеподібними породами і ґраувакками ниж. карбону. Чохол платформи складений теригенно-уламковими породами карбону з вугілля, верхньо-кам'яновугільно-нижньопермськими породами. У покрівлі «червоного лежня» на Передсудетській монокліналі розташовані численні родов. газу. Вище залягає циклічно побудована верхньопермська теригенно-карбонатно-соленосна формація (цехштейн), в основі якої розвинені металоносні сланці з родов. руд міді. З породами цехштейна пов'язані родовища нафти, газоконденсату і газу, поклади калійних солей і ґаліту.
