Степова зона займає близько 40% території України. На півночі Степ межує з Лісостепом по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія — Красноград — Балаклія — Куп'янськ. Степ охоплює Причорноморську низо¬вину, південні частини Придніпровської височини та Придніпровської ни¬зовини, Донецьку і Приазовську височини, а також рівнини Криму. У порівнянні з іншими зонами України Степ одержує найбільшу кількість сонячного тепла, але найменшу кількість осадків. Із заходу на схід температури січня змінюються від -2 до -9 С , температури лип¬ня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід — від 450 до 300 мм. Це є причиною маловодності степових річок. Природних лісів у Степу дуже мало. Вони ростуть переважно в бал¬ках (байрачні дубові ліси), у заплавах рік (заплавні ліси), на піщаних терасах (соснові ліси). Є й штучні лісові масиви. Повсюдно в Степу ство¬рено лісові полезахисні смуги. Степ сильно змінений людиною. Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок, У північних районах є лучні степи з пишним різнотрав'ям (конюшина, шавлія, сон-трава та ін.) і степовими злаками. Ґрунти — звичайні чорно¬земи, типові чорноземи. Далі на південь — різнотравно-типчаково-кови¬лові степи на звичайних чорноземах поступово переходять у типчаково-ковилові на південних чорноземах. Ще далі на південь — сухі степи з роз¬рідженим травостоєм із злаків, полину, солянок на каштанових ґрунтах. Тваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу-ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак¬терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли. Рілля в стопу складає 75% земельного фонду. Головні сільськогоспо-дарські культури -— озима пшениця, соняшник, цукровий буряк, баш¬танні. Степова зона України поділяється з півночі на південь на три під зони: Швнічностепову, Середньостепову та Південностепову.
Биосфера в Антарктиде представлена на 4-х "аренах жизни": прибрежные острова и льды, прибрежные оазисы на материке (например, "оазис Бангера"), арена нунатаков (гора Амундсена возле Мирного, гора Нансена на Земле Виктории и др.) и арена ледникового щита.Растения и животные наиболее распространены в приморской полосе Антарктиды. Наземная растительность на лишённых льда участках существует в основном в виде различных видов мхов и лишайников, и сомкнутого покрова не образует (антарктические мохово-лишайниковые пустыни). Высшие растения представлены лишь несколькими видами, наиболее разнообразными на северо-западном побережье Антарктического полуострова (порядка десятка видов).Антарктические животные полностью зависят от прибрежной экосистемы Южного океана. Из-за скудости растительности все сколь-либо значимые пищевые цепи прибрежных экосистем начинаются в водах, окружающих Антарктику. Антарктические воды особенно богаты зоопланктоном, в первую очередь, крилем. Криль прямо или опосредованно является основой цепи питания многих видов рыб, китообразных, кальмаров, тюленей, пингвинов и других животных; полностью сухопутные млекопитающие в Антарктиде отсутствуют, беспозвоночные представлены примерно 70 видами членистоногих (насекомых и паукообразных) и нематодами, обитающими в почвах.Из наземных животных обитают тюлени (Уэдделла, тюлени-крабоеды, морские леопарды, Росса, морские слоны) и птицы (несколько видов буревестников, 2 вида пингвины Адели и императорские пингвины).В пресноводных озёрах материковых прибрежных оазисов — "сухих долин" существуют олиготрофные экосистемы, населённые сине-зелёными водорослями, круглыми червями, веслоногими рачками (циклопами) и дафниями, птицы же (буревестники и залетают сюда эпизодически.Для нунатаков характерны лишь бактерии, водоросли, лишайники и сильно угнетённые мхи, на ледниковый щит изредка залетают только следующие за людьми.Существует предположение о наличии в подледниковых озёрах Антарктиды, таких как озеро Восток, крайне олиготрофных экосистем, практически изолированных от внешнего мира.В 1994 году учёные передали сообщение о быстром увеличении числа растений в Антарктике, что выглядит подтверждением гипотезы о глобальном потеплении климата на планете. ( можешь писать выборочно из текста )
Большое влияние оказывает при растений к различным типам климата. Например сперва нагревается земля,потом от неё атмосфера,следовательно в зоне арктических пустынь и тундр карликовые растения,потому что они тянутся к теплу,а тепло на земле. В тайге большая влажность,поэтому там преобладают хвойные растения. Это всё потому что в тайге суровый климат и большая влажность. Если бы лиственные растения обитали в тайге,то впитывали бы влагу,влага доходила до листьев,а во время очередных заморозков листья замерзали бы.
У порівнянні з іншими зонами України Степ одержує найбільшу кількість сонячного тепла, але найменшу кількість осадків. Із заходу на схід температури січня змінюються від -2 до -9 С , температури лип¬ня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід — від 450 до 300 мм. Це є причиною маловодності степових річок.
Природних лісів у Степу дуже мало. Вони ростуть переважно в бал¬ках (байрачні дубові ліси), у заплавах рік (заплавні ліси), на піщаних терасах (соснові ліси). Є й штучні лісові масиви. Повсюдно в Степу ство¬рено лісові полезахисні смуги.
Степ сильно змінений людиною. Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок,
У північних районах є лучні степи з пишним різнотрав'ям (конюшина, шавлія, сон-трава та ін.) і степовими злаками. Ґрунти — звичайні чорно¬земи, типові чорноземи. Далі на південь — різнотравно-типчаково-кови¬лові степи на звичайних чорноземах поступово переходять у типчаково-ковилові на південних чорноземах. Ще далі на південь — сухі степи з роз¬рідженим травостоєм із злаків, полину, солянок на каштанових ґрунтах.
Тваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу-ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак¬терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли.
Рілля в стопу складає 75% земельного фонду. Головні сільськогоспо-дарські культури -— озима пшениця, соняшник, цукровий буряк, баш¬танні.
Степова зона України поділяється з півночі на південь на три під зони: Швнічностепову, Середньостепову та Південностепову.