На території Південної Америки знаходиться найповноводніша річка світу - Амазонка. Індіанці називають її "Парана - Тінг", що означає "Королева річок”.
Амазонка бере початок у Перуанських Андах, далі тече в основному через територію Бразилії, де її називають також Солімойнс.
Довжина річки 6,4 тис.км з Мараньйоном (з Укаялі близько 7 тис.км). Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії.
Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких – величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки – Укаялі, Журуа, Мадейра, Тапажос, Шингу; ліві – Іса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії – до 5 км, перед гирлом – від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла.
Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання у їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки – з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві – з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв’язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рівня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки.
Найнижчий рівень води у річц гається в серпні-вересні.
Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку – 3800 км3.
Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина – вікторія (Victoria regia), живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинки. Багато видів риб - понад 2000 (третина з числа усіх прісноводних риб Землі), але тільки деякі з них мають промислове значення; найцінніша – піраруку.
Головні порти Амазонки: Ікітос, Манаус, Обідус, Сантарен, біля гирла – Белен (Пара).
Гирло Амазонки відкрив іспанець Вінсент Яньєс Пінсон у 1550 році.
Першу мандрівку по річці здійснив у 1541 році спанець Франціско де Орельяна. Неодноразово у дорозі іспанцям довелося вступати у сутички з войовничими індіанцями. Біля гирла річки Тромбетас битва була надзвичайно запеклою. І що найбільше вразило конкістадорів, це те, що у перших рядах індіанських воїнів билися високі напіводягнені жінки, озброєні луком. Вони виділялися своєю хоробрістю навіть на тлі своїх одноплемінників. Відважні воячки нагадали іспанцям античний міф про амазонок - жінок-воїнів, що не знали поразок. Тому Орельяна і назвав річку Амазонкою. З тих пір на великій річці побувало чимало вчених-дослідників. Француз Кондамін, німець Гумбольдт, англієць Бейтс і російський мандрівник Лангсдорф наприкінці XVIII - початку XIX століття зуміли проникнути у нетрі Амазонії і відкрили для науки дивовижний живий світ Королеви Річок
Почти два века Канада была колонией Франции, потом еще столетие — Великобритании. В 1867 г. получила статус первого британского доминиона, т. е. полностью самоуправляющегося заморского владения британской короны. Главой государства в Канаде считается английская королева, представленная генерал-губернатором. Но реальная законодательная власть принадлежит парламенту, а исполнительная -правительству. Пока канадцы боролись за свою независимость, экономика их страны была исподволь подчинена богатому южному соседу — США. Американцы вкладывали деньги в освоение ресурсов. Канадцы получали работу и зарплату, американцы — свои прибыли. Канада — многонациональная страна. Основу населения составляют два народа — франкоканадцы и англоканадцы. Семь млн. чел. франкоканадцев происходят от десяти тысяч переселенцев из Франции XVII — XVIII вв., это 31% всего населения Канады. 11% — это коренное население и иммигранты из других стран. Большинство в населении страны составляют англоканадцы (около 58% жителей Канады); их предки переселились из Великобритании. Государственные языки — английский и французский. Англоканадцы занимают главные посты в экономике и это приводит к обострению межнациональных конфликтов. Франкоканадцы заселяют провинцию Квебек и выдвигают требования о создании самостоятельного франко-канадского государства. Коренные жители — индейцы (1 млн. чел.) и эскимосы (50 тыс. чел.). Первые из них пришли на эту землю более 25 тыс. лет назад из Азии. 1/3 населения Канады составляют несколько десятков других этнических меньшинств. Это — немцы (1 млн. чел.), голландцы (500 тыс.), китайцы, поляки, евреи, греки, португальцы, арабы, русские, украинцы. Украинцы составляют 10% населения провинций Манитобы и 8% — Саскачевана (1 млн. чел.). В большинстве — это переселенцы конца XIX — начала XX вв., прибывшие сюда из находившихся под властью Австро-Венгрии западноукраинс-ких земель. Город Виннипег является побратимом нашего Львова, где поставлены памятники Тарасу Шевченко и Ивану Франко. В настоящее время численность населения Канады на 1/3 формируется за счет иммигрантов. В последнее время увеличился приток иммигрантов из стран СНГ и Британского Содружества на 150 тыс. чел. Естественный прирост населения Канады — 6,4%. Средняя продолжительность жизни равна 77,4 года. Население страны размещено неравномерно. Подавляющее большинство (80%) жителей страны сосредоточено в районах не далее 160 км от южной границы и 90% — в пределах 200 миль от нее. В южных районах Онтарио и Квебек проживает 2/3 населения, и плотность составляет 150 чел./км2. Высокая плотность населения на юге степных провинций (Манитоба, Саскачеван, Альберта) и юго-западе провинции Британская Колумбия. В северных районах, занимающих 70% территории страны, проживает 1,5% ее жителей. В основном это коренные народы — индейцы и эскимосы, а острова Канадского архипелага необитаемы. Средняя плотность населения в стране -2,8 чел./км2. Городское население составляет 80%. Города Канады имеют такой же вид, как и города США. Крупными финансово-торговыми, административными, транспортными, научными и культурными центрами страны являются Торонто, Монреаль, Оттава. Быстро развиваются «столица Далекого Запада» Ванкувер, «столицы нефти и газа» Эдмонтон и Калгари. С освоением северных районов связано большое количество территориально разбросанных маленьких поселений. 14% населения страны занято в отраслях материального производства, а 75% — в непроизводственной сфере. ер
На території Південної Америки знаходиться найповноводніша річка світу - Амазонка. Індіанці називають її "Парана - Тінг", що означає "Королева річок”.
Амазонка бере початок у Перуанських Андах, далі тече в основному через територію Бразилії, де її називають також Солімойнс.
Довжина річки 6,4 тис.км з Мараньйоном (з Укаялі близько 7 тис.км). Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії.
Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких – величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки – Укаялі, Журуа, Мадейра, Тапажос, Шингу; ліві – Іса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії – до 5 км, перед гирлом – від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла.
Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання у їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки – з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві – з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв’язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рівня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки.
Найнижчий рівень води у річц гається в серпні-вересні.
Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку – 3800 км3.
Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина – вікторія (Victoria regia), живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинки. Багато видів риб - понад 2000 (третина з числа усіх прісноводних риб Землі), але тільки деякі з них мають промислове значення; найцінніша – піраруку.
Головні порти Амазонки: Ікітос, Манаус, Обідус, Сантарен, біля гирла – Белен (Пара).
Гирло Амазонки відкрив іспанець Вінсент Яньєс Пінсон у 1550 році.
Першу мандрівку по річці здійснив у 1541 році спанець Франціско де Орельяна. Неодноразово у дорозі іспанцям довелося вступати у сутички з войовничими індіанцями. Біля гирла річки Тромбетас битва була надзвичайно запеклою. І що найбільше вразило конкістадорів, це те, що у перших рядах індіанських воїнів билися високі напіводягнені жінки, озброєні луком. Вони виділялися своєю хоробрістю навіть на тлі своїх одноплемінників. Відважні воячки нагадали іспанцям античний міф про амазонок - жінок-воїнів, що не знали поразок. Тому Орельяна і назвав річку Амазонкою. З тих пір на великій річці побувало чимало вчених-дослідників. Француз Кондамін, німець Гумбольдт, англієць Бейтс і російський мандрівник Лангсдорф наприкінці XVIII - початку XIX століття зуміли проникнути у нетрі Амазонії і відкрили для науки дивовижний живий світ Королеви Річок