ПОГОДА і КЛІМАТ
Погода. Фізичний стан нижньої атмосфери у даному місці на певний час називається погодою. Фізичні властивості атмосфери (температура, тиск, вологість, вітер) та атмосферні явища (туман, сніговій покрив, грози, зливи, ожеледиця тощо) є елементами погоди. Людина сприймає погоду не за окремими елементами, а в комплексі, в якому ті чи інші елементи можуть бути переважаючими. Наприклад, живі організми по-різному сприймають погоду жарку суху і жарку вологу, з вітром і без вітру. Погоди дуже різноманітні і ніколи не повторюються, оскільки їх визначають різноманітні фактори: повітряні маси, фронтальні процеси, циклони й антициклони. Погоди — це зовнішній прояв радіаційних та циркуляційних процесів і умов підстильної поверхні.
Класифікації погод. Погоди класифікують за різними ознаками, проте головними є класифікації за радіаційним балансом і за характером атмосферних процесів, які враховують вплив погоди на життя і діяльність людей. За радіаційним балансом погоди поділяють на безморозні, з переходом через 0 °С і морозні. Кожен з цих типів
поділяють на класи.
І. Безморозні погоди відповідають умовам додатного радіаційного балансу. В цій групі розрізняють такі погоди:
1. Посушливі суховійні. Середня добова температура t° вища за 22 °С, відносна вологість r - менша за 40 %.
2. Помірні посушливі - t° >22 °С, r - від 40 до 60 %.
3. Мало хмарні.
Ці три класи пов'язані з антициклонами
4. Хмарна вдень. Виникає під час проходження фронтів або нагрівання повітря над теплою поверхнею.
5. Хмарна вночі. Виникає під час проходження фронтів уночі або над теплішою порівняно з суходолом поверхнею моря.
6. Хмарна без опадів.
7. Хмарна з опадами (дощова), зв'язана з фронтами.
8. Волога тропічна - t° понад 22 °С, r - понад 80 %.
II. Погоди з переходом через 0 характерні для перехідних сезонів, коли середня добова температура може бути вищою за 0 °С, а мінімальна — нижчою, або середня добова температура нижча, а максимальна вища за 0 °С. В цьому типі виділяють два класи:
9. Хмарна вдень. Пов'язана з фронтами, супроводжується опадами.
10. Ясна вдень. Зумовлена антициклонами.
III. Морозні погоди, відповідають умовам негативного радіаційного балансу. Виділять такі класи:
11. Слабо і помірно морозна -t° від 0 °С до -12,4 °С.
12. Значно морозна -t° від -12,5 °С до -22,4 °С.
13. Дуже морозна-t° від -22, 5 °С до -32,4 °С.
14. Люті морози - t° від -32,5 °С до -42,4 °С.
15. Тріскучі морози -t° нижче -42,5 °С.
З класифікації випливає, що погоди залежать не тільки від радіаційного балансу, а й від атмосферних процесів - фронтальних чи внутрішньомасових. Внутрішньомасові процеси зв'язані з нагріванням або охолодженням повітря від земної поверхні. Під час нагрівання розвивається конвекція, що супроводжується утворенням купчастих хмар, можливі опади, під час охолодженні виникає типова інверсія, погода прояснюється. Фронтальні процеси у всіх випадках супроводжуються поганою погодою, однак погода теплого фронту відмінна від погоди холодного фронту.
За характером атмосферних процесів погоди поділяють на такі типи:
I тип - ясна або малохмарна, що формується в антициклонах.
II тип - хмарна з проясненнями і короткочасними зливами. Типова для холодних фронтів.
III тип - хмарна. Висота і потужність хмар незначні. Часто з них випадає мжичка. Характерна для зимового періоду і пов'язана з розмитими фронтами.
IV тип - обложні опади (сльота). Погода типова для циклонів з системою фронтів. Додаткові ознаки - сильні пориви вітру, взимку хуртовини.
Значні зміни в погоді відбуваються під час переміщенні серії циклонів та антициклонів. Коли наближається циклон, падає атмосферний тиск, підсилюється вітер, змінюється його напрям, на заході появляються перисті хмари, що рухаються паралельними смугами на схід. За ними появляються високо-шаруваті хмари, потім шарувато-дощові, з яких випадає дощ або сніг.
Для антициклонів характерні тихі безхмарні погоди: влітку жаркі, взимку морозні, можливі тумани.

Самое крупное озеро Кыргызстана —Ысык-Куль. Это одно из крупнейших горных озёр мира. Расположено в тектонической впадине между хребтами Тескей Ала-Тоо и Кюнгёй Ала-Тоо. Абсолютная высота уреза воды 1607 м, площадь зеркала воды — 6236 км2, макс, глубина —668 м, средняя — 278,4 м, длина озера —178 км, макс, ширина — 60 км, средняя ширина — 35 км, объём воды — 1738 км3, длина береговой линии — 688 км. С середины 19 до конца 20 века ( 1856 — 2000) уровень воды в озере упал на 8,5 м. В конце 80-х годов 20 в. наблюдалась некоторая стабилизация к его повышению (от 3 c м до 13 c м). Ысык-Куль — незамерзающее озеро и по термическому режиму относится к субтропическому типу, хотя находится в умеренной зоне и на значительной высоте над уровнем моря. Годовое колебание температуры в пределах положительных значений (от 20 до 4°С). Минерализация воды 5,97‰ или граммов в литре. В настоящее время около 30 рек доносят свои воды до озера круглый год. В водном балансе значительна доля атмосферных осадков. Незначительное кол-во воды приносится подземным путем. В расход ной части водного баланса исключительная роль принадлежит испарению. Часть речного стока используется на орошение, но возвратные воды тем или иным путем все же поступают в чашу озера. В Ысык-Куле в настоящее время обитает 22 вида рыб, из которых 10 завезены из др. водоёмов, а 12 — аборигены. Завезённые и акклиматизированные виды, развиваясь в озере, оказали отрицательное влияние на местные виды. Ысык-Куль — один из крупнейших водоемов Евразии, где зимует множество видов (и в большом кол-ве) водоплавающих птиц. В летнее время озеро исключительно благоприятно для отдыха.
Озеро Иссык-Куль
Второе по величине площади зеркала воды озеро — Сон-Куль, находится в межгорной впадине между хребтами Молдо-Тоо, Сонкёл-Тоо и Боор-Алба. Высота уреза воды — 3016 м над уровнем моря. Площадь зеркала — 270 км2, наи большая глубина 22 м (больше официально при нятой 15,1 м), средняя глубина — 9,2 м, длина озера — 29 км, наибольшая ширина — 18 км, средняя ширина — 9,6 км, объём воды 2,64 км3, длина береговой линии 96 км. Вода в Сонкёле пресная, озеро сточное — вытекает р.Кажырты. В бассейне озера Сонкёл формируются 18 речек и ручейков, которые впадают в озеро. Минерали зация воды 0,3—0,4 г/л. Уровень стабильный. Замерзает в конце октября — начале ноября, с конца апреля вскрывается. Амплитуда колебаний температуры от 0°С до 12°С. По термическому режиму Сонкёл относится к озерам умеренной зоны. В тёплое время года сюда прилетают водоплавающие перелётные птицы (66 видов). Примечательно что Сонкёл — место гнездований индийского гуся. По своей природе Сон-Кёль — безрыбное озеро. Но за последние 30— 35 лет акклиматизированы такие виды рыб, как пелядь, сиг и абориген озера Ысык-Кёль голый осман (кёк-чаар).
Озеро Сон-Куль
Третье по величине площади зеркала воды озеро Чатыр-Куль, расположено между хребтами Ат-Башы и Торугарт-Тоо, на западе Ак-Сайской долины. Высота уреза воды 3520 м над уровнем моря. Площадь озера — 161,1 км2, наи большая глубина — 19 м, преобладающие глубины — 2—3 м. Длина озера 22,8 км, наибольшая ширина 10,5 км, средняя ширина 7,4 м, объём воды 0,85 км3, длина береговой линии — 58,5 км. Водосборная площадь 1050 км2. В озеро впадает значительный водоток Кёк-Айгыр и еще 23 мелких речек и ручейков. Это бессточное озеро, но минерализация воды близка к пресной (2 г/ л). В последние 100 с лишним лет уровень озе ра понизился почти на 4 м. С октября по апрель сковано льдом, в суровые зимы толщина которого достигает 1,5 м. Ихтиофауна состоит из мелких водных организмов, рыб нет. В летнее время прилетают водоплавающие птицы.