ответ:Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням до їх складу територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних заповідників.
У межах території біосферних заповідників можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених цим Законом.
Проекти організації території біосферних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.Ділянки землі та водного з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповідникам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.
Объяснение:
ответ: Колись ми пливли річкою Ніл. Там були крокодили й бегемоти. Аж раптом ми попали в Індійський океан він був... і великий
Згідно зі Світовою книгою фактів, Індійський океан омиває береги Африки, Азії та Австралії. Межа з Атлантичним проходить по довготі мису Голковий (20-й меридіан), з Тихим океаном по довготі мису Південно-Західний на острові Тасманія (меридіан 146° 55'). Також на півдні виділений Південний океан, межа з яким проходить по 60-й південній паралелі[1].
Объяснение:
Згідно зі Світовою книгою фактів, Індійський океан омиває береги Африки, Азії та Австралії. Межа з Атлантичним проходить по довготі мису Голковий (20-й меридіан), з Тихим океаном по довготі мису Південно-Західний на острові Тасманія (меридіан 146° 55'). Також на півдні виділений Південний океан, межа з яким проходить по 60-й південній паралелі[1].
ДАЙТЕ МНОГО БАЛОВ!!!
Анды, Андские Кордильеры (исп. Andes; Cordillera de los Andes) — самая длинная (длина около 9000 км) и одна из наивысших (гора Аконкагуа, 6960 м) горных систем земного шара, которая покрывает с севера – запада всю Южную Америку, а также является южной частью Кордильер.
Анды тянутся вдоль побережья Тихого океана, от Карибского моря к архипелагу Огневая Земля, проходят через Колумбию, Венесуэлу, Эквадор, Перу, Боливию, Чили и Аргентину. Ширина системы 200—800 км, средняя высота гор 3600 км.
Наивысшая точка Аконкагуа — высота 6960 м.
Кордильеры
(исп. Cordilleras, буквально — горные цепи)
величайшая по протяжению горная система земного шара, простирающаяся вдоль западных окраин Северной и Южной Америки, от арктических берегов Аляски (66° с. ш. ) до южных берегов Огненной Земли (56° ю. ш.) . Длина более 18 тыс. км. Расположена на территории Канады, США, Мексики, государств Центральной Америки, Венесуэлы, Колумбии, Экуадора, Перу, Боливии, Аргентины, Чили. Образует высокий барьер между равнинами восточных частей материков и побережьем Тихого океана. Почти на всём своём протяжении К. являются водоразделом между Атлантическим и Тихим океанами, а также резко выраженной климатической границей между странами, лежащими по обеим сторонам горного поднятия. По высоте К. уступают лишь Гималаям и горным системам Центральной Азии. Наиболее высокие вершины К. : в Северной Америке — г. Мак-Кинли (на Аляске) , 6193 м, в Южной Америке — г. Аконкагуа, 6960 м. Вся система К. делится на 2 части — Кордильеры Северной Америки и Кордильеры Южной Америки, или Анды, и состоит из многочисленных параллельных хребтов, окаймляющих прерывистый пояс внутренних плато и плоскогорий (в Северной Америке — Юкон, Фрейзер, Колумбийское, Б. Бассейн, Колорадо, Мексиканское; в Южной — Перуанское и Центральноандийское) . В Северной Америке выражены 3 параллельные системы горных хребтов, из которых одна проходит к В. от зоны плоскогорий (Скалистые горы) , другая — непосредственно к З. от этой зоны (Аляскинский хребет, Береговой хребет Канады, Каскадные горы, Сьерра-Невада и др. ) и третья — вдоль побережья Тихого океана, частично — на прибрежных островах. В Центральной Америке К. понижаются и раздваиваются. Одна их ветвь идёт по Антильским островам, другая через Панамский перешеек переходит на территорию Южной Америки. Анды в северной и центральной частях состоят из четырёх, а на остальном протяжении из двух систем параллельных хребтов, разделённых глубокими продольными впадинами или межгорными плато.
Наиболее высокими являются хребты средней части Анд, где высота отдельных вершин достигает более 6700 м (Аконкагуа, 6960 м; Охос-дель-Саладо, 6880 м; Сахама, 6780 м; Льюльяйльяко, 6723 м) . Ширина горного пояса в Северной Америке достигает 1600 км, в Южной — 900 км