Объяснение:
во первых это давление атмосферы, действующее на все находящиеся в ней предметы и конечно же на земную поверхность, которое равное модулю силы, действующей в атмосфере, на единицу площади поверхности по нормали к ней.Атмосферное давление измеряют вроде бы при "Барометр" . Есть такие Барометры как : ртутные и анероиды.С высотой давление понижается: на каждые 100 м подъёма давление снижается на 10 мм ртутного столбика. Это явление характерно только для нижних слоёв тропосферы. В верхних слоях тропосферы давление падает значительно меньше... измеряют атмосферное давления миллиметром ртутного столба (мм рт. ст.) или же гектопаскали (гПа). Но Нормальным считается давление, 760 мм рт. ст. в гПа (1013). Если давление ниже 760 то это пониженное , если выше — повышенное.
Ко́рисні копа́лини України — корисні копалини в межах України.
Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок впливу всіх властивих становленню земної кори процесів, зумовило широкий діапазон корисних копалин, що становлять мінерально-сировинну базу країни. На початок XXI ст. Україна, яка займала всього 0,4 % земної суші і де проживало 0,8 % населення планети, мала в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу[1][2][3].
Станом на 1 січня 2019 р. в Україні налічувалося 2233 родовища горючих корисних копалин, 147 — рудних, 4676 — нерудних, 1705 родовищ підземних вод, лікувальних грязей та ропи[4].
В Україні у значних обсягах видобувалося кам'яне вугілля (2 % світового видобутку), залізні та марганцеві руди (4 % та 10 % відповідно), графіт (4 %), каолін (18 %), уранові (2 %), титанові, цирконієві руди, германій, нерудна металургійна сировина, сировина для виробництва будівельних матеріалів та ін.
На час проголошення Україною незалежності мінерально-сировинний комплекс забезпечував близько чверті валового національного продукту, із видобуванням та використанням корисних копалин було пов'язано близько половини промислового потенціалу країни та до 20 % її трудових ресурсів.
Від реалізації мінерально-сировинної продукції (у першу чергу, чорних металів та виробів із них) Україна отримувала близько третини експортного виторгу.
Однак у 90-х роках XX-го ст. внаслідок скорочення обсягів геологорозвідувальних робіт (утричі—вчетверо) приріст розвіданих запасів більшості важливих корисних копалин перестав компенсувати їх видобуток.
Вартість розвіданих запасів на початок XXI ст. становила 150—200 тис. доларів США на душу населення