* формы правления + формы адм-террит устройства
1) Африка: подавляющее большинство стран - унитарные республики (Алжир, Мали, ЦАР, Египет, Мадагаскар), мало унитарных монархий (Марокко, Свазиленд), одна федеративная республика (Нигерия), федеративных монархий нет
2) Америка: все страны - унитарные республики ( Куба, Панама, Чили, Ямайка), только пять стран (Аргентина, Венесуэла, Бразилия, Мексика и США) - федеративные республики. Канада - доминион Великобритании
3) Австралия и Океания: примерно половина унитарные республики (Науру, Палау, Кирибати, Фиджи, Вануату ) и половина конституционные монархии (Соломоновы Острова, Тувалу, Тонга, Самоа). Австралия и Н. Зеландия - доминионы Великобритании
4) Азия: много унитарных республик (Казахстан, Турция, Южная Корея, Шри-Ланка, Китай, Филиппины), мало федеративных республик (Россия, Индия, Пакистан), две федерат монархий (Малайзия, ОАЭ). Азия выделяется большим числом абсолютных монархий (Саудовская Аравия, Оман, Катар) и конституционных монархий (Бутан, Непал, Таиланд, Кувейт, Бахрейн).
5) выделяется большое количество унитарных конст монархий (Великобритания, Испания, Швеция, Норвегия, Монако, Люксембург, Лихтенштейн) и унитарных республик (Украина, Финляндия, Греция, Италия, Ирландия). Федерат республика (Германия) и федерат монархия (Бельгия).
ВЫВОД: монархии представлены в основном в Старом Свете. В Новом Свете монархий очень мало (Океания), так же есть только осколки монархий в виде Доминионов. Подавляющее большинство стран Нового Света и Африки - республики. Это объясняется тем, что эти страны освободились от зависимости европейских монархий и на фоне революций были популярны антимонархические демократические и республиканские идеи.
Объяснение:
Кліматичні умови Атлантики багато в чому визначаються його великою меридіональною протяжністю, особливостями формування баричного поля. Своєрідністю конфігурації акваторії більше в помірних широтах, ніж в екваторіально-тропічних. На північній і південній околиці знаходяться величезні регіони охолоджування і формування вогнищ високого атмосферного тиску Гренландського і Арктичного басейнів, Антарктиди - на півдні.
Через могутній центр охолоджування - Антарктиду, Південна півкуля значною мірою холодніше північної, термічний екватор над Атлантикою, як і для планети, зміщений в Північну півкулю. В північній частині Океану розташований Ісландський мінімум, особливо активний глибокий в зимовий час, він визначає характер погоди не тільки над океаном, але на значній території Євразії.
Розташований південніше Північно-Атлантичний (Азорський) максимум найбільш активний влітку, в ньому формується морське тропічне повітря. В приекваторіальних широтах - над ячейками максимального нагріву і зниженого тиску постійно формується маса теплого і дуже вологого повітря.
В Південній півкулі центром високого тиску в субтропічних широтах є Південно-атлантичний максимум, в помірних і субтропічних широтах - зона зниженого тиску, а над Антарктидою область постійно високого тиску, багато в чому визначаюча погоду в прилеглих районах океану. Від субтропічних максимумів до екватора під кутом до екватора дмуть пасати: північно-східного напряму в Північній півкулі і південно-східного - в Південному. Стійкість напряму цих вітрів до 80% в рік, сила вітрів більш мінлива і складає 1- ів. В помірних широтах обох півкуль панують вітри західних складових, із значними швидкостями, в Південній півкулі часто перехідні в шторм - сорокові", що "ревуть
Объяснение:
Общество нужна география для того чтобы люди знали куда им идти а человеку она тоже нужно чтобы он знал другую страну где она находится