●поглиблення міжнародного поділу праці з його переходом від спільного к специфічному і єдиному;
●перевищення темпів росту міжнародного товарообігу над темпами росту обсягів світового виробництва;
●зростаюча лібералізація міжнародної торгівлі, виражена у відкритті національних ринків товарів і послуг шляхом поступового зняття торгівельних обмежень і бар’єрів;
●випереджуюче зростання руху капіталу у відношенні до руху товарів. Формування світового фінансового ринку, збільшення потоків портфельних і прямих іноземних інвестицій;
●інформаційно-технологічний переворот в засобах телекомунікацій на базі електроніки, кібернетики, супутникових систем зв’язку;
● посилення впливу транснаціональних корпорацій;
●концентрація і централізація капіталу на підставі процесів злиття і поглинення компаній і банків;
●розвиток інтеграційних тенденцій на регіональному, субрегіональному і міжрегіональному рівнях;
●зростання ролі наднаціональних органів у світовій політиці та економіці
Озеро байкал протянулось с юго-запад на север на 636 километров. ширина озера изменяется от 25 до 80 км. площадь водной поверхности составляет 31 722 км. кв.. длина береговой линии составляет 2100 км. байкал самое глубокое озеро земли — его максимальная глубина 1642 метра. озеро имеет огромные запасы пресной воды — 23 615 км. куб., что составляет 20% всех мировых запасов. озеро байкал со всех сторон окружёно сопками и горными хребтами. при этом западное побережье —обрывистое и скалистое, восточное же побережья более пологое. в озеро впадает 336 ручьев и рек. самые крупные притоки: верхняя ангара, селенга, турка, баргузин, сарма, снежная. вытекает же из озера только одна река — ангара. на байкале находится 27 островов, самый крупный из островов это ольхон, имеющий 71 км в длину и 12 в ширину, крупнейший полуостров — святой нос климат огромная водная масса байкала оказывает сильное влияние на климат прибрежной территории. лето тут прохладней, а зима наоборот мягче. весна наступает позже на 10-15 дней по сравнению с прилегающими районами, а бывает более продолжительная. особенности климата обусловлены байкальскими ветрами, которые даже имеют собственные названия — сарма, баргузин, култук, верховик. когда ехать на байкал самым популярным временем для посещения байкала является июль — август. в это время в заливах вода прогревается до +22. температура воздуха + 22-25 градуса. главным минус это огромный наплыв туристов и завышенные цены. я же советую ехать на байкал в конце июня, в это время тут уже достаточно тепло, но еще нет огромного наплыва туристов. более подробно можно прочитать в статье когда ехать на байкал.
Арктика (греч. arktikos — северный. , от arctos — медведь (по созвездию Б. Медведица) — единый физико-географический район Земли, примыкающий к Северному полюсу и включающий окраины материков Евразии и Северной Америки, почти весь Северный Ледовитый океан с островами (кроме прибрежных островов Норвегии) , а также прилегающие части Атлантического и Тихого океанов. Южная граница Арктики совпадает с южной границей зоны тундры. Тундра — вид природных зон, лежащих за северными пределами лесной растительности, пространства с вечномёрзлой почвой, не заливаемой морскими или речными водами. Тундра находится севернее зоны тайги. По характеру поверхности тундры бывают болотистые, торфянистые, каменистые. Южную границу тундры принимают за начало Арктики. Итого: тундра - природная зона, располагающаяся в географической зоне, которая называется Арктика
●поглиблення міжнародного поділу праці з його переходом від спільного к специфічному і єдиному;
●перевищення темпів росту міжнародного товарообігу над темпами росту обсягів світового виробництва;
●зростаюча лібералізація міжнародної торгівлі, виражена у відкритті національних ринків товарів і послуг шляхом поступового зняття торгівельних обмежень і бар’єрів;
●випереджуюче зростання руху капіталу у відношенні до руху товарів. Формування світового фінансового ринку, збільшення потоків портфельних і прямих іноземних інвестицій;
●інформаційно-технологічний переворот в засобах телекомунікацій на базі електроніки, кібернетики, супутникових систем зв’язку;
● посилення впливу транснаціональних корпорацій;
●концентрація і централізація капіталу на підставі процесів злиття і поглинення компаній і банків;
●розвиток інтеграційних тенденцій на регіональному, субрегіональному і міжрегіональному рівнях;
●зростання ролі наднаціональних органів у світовій політиці та економіці