Найбільшою тектонічною структурою, що лежить в основі території України, є давня Східноєвропейська платформа. Її фундамент складають докембрійські кристалічні породи (граніти, базальти, гнейси, кристалічні сланці, лабрадорити, кварцити). На платформі підноситься Український щит. Це одна з найдавніших ділянок земної кори в Європі. Кристалічний фундамент перекритий тут незначною (декілька десятків метрів) товщею осадових відкладів, а у багатьох місцях докембрійські породи виходять на земну поверхню. Щит смугою завширшки 250 км простягається майже на 1 000 км уздовж правого берега Дніпра і виходить до Азовського моря. Давніми глибинними розломами щит розбитий на великі блоки.
На західному схилі щита лежить Волино-Подільська плита. На ній глибина занурення кристалічного фундаменту під товщу осадових порід поступово зростає від десятків метрів (на півночі та сході) до 4 км (на південному заході). Особливо потужними там є відклади пісковиків і вапняків. У західній частині Східноєвропейської платформи плита переходить у Галицько-Волинську западину. Товща осадових порід (пісків, мергелів, крейди) наростає там до 6 км. На півдні платформи знаходиться Причорноморська западина, яка так само виповнена осадовими відкладами — від 1до 11 км (на шельфі Чорного моря).
Вздовж північно-східного кордону України в її межі заходить Воронезький кристалічний масив. Як і в щиті, кристалічний фундамент там близько підходить до поверхні, однак всюди перекритий товщею осадових порід у півкілометра і більше. Між Українським щитом і Воронезьким масивом простягається довга, вузька й глибока Дніпровсько-Донецька западина. Вона є однією з найглибших западин у межах всієї Східноєвропейської платформи. Западина виповнена осадовими породами, максимальна потужність яких сягає 20 км.
На крайньому сході нашої країни западина переходить у Донецьку складчасту споруду, яка утворилася на місці прогину земної кори. Там численні шари порід (пісковики, вапняки, гіпси, кам'яне вугілля та ін.) під час герцинської складчастої епохи були зім'яті у складки.
Крім Східноєвропейської давньої платформи у межі України заходять частини молодих платформ. Їх фундаментом слугують зруйновані складчасті споруди, що були утворені під час герцинської складчастої епохи. Західноєвропейська платформа вклинюється вузьким «язиком» на заході України і занурюється під товщу порід Передкарпатського прогину. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу до неї частину шельфу Чорного моря та більшість дна Азовського моря.
1.Во́здух — смесь газов, главным образом азота и кислорода (в совокупности 98—99 % в зависимости от влажности, т. е. концентрации водяного пара), а также аргона, углекислого газа, водорода, образующая земную атмосферу.
2.Его удерживает земное притяжение. Поэтому атмосфера вращается вместе с Землей как единое целое.
3.Тропосфера – нижний слой атмосферы, содержащий около 80% воздуха и основную часть водяного пара (до 99%). Стратосфера – это следующий за тропосферой слой атмосферы, содержащий озоновый слой, задерживающий ультрафиолет.
План сравнения:
1. Толщина тропосферы изменяется от 8 км в полярной зоне, до 18 км на экваторе. Высота стратосферы от 11 до 50 км, значит, толщина достигает 39 км.
2. Плотность тропосферы уменьшается от 1,2 – 1,4 кг/м³ у земной поверхности до 0,4 кг/м³ на высоте 11 км. Плотность стратосферы уменьшается от 0,4 кг/м³ на высоте 11 км до 0,001 кг/м³ на высоте 50 км.
3. Состав тропосферы: воздух (азот - 78%, кислород - 21%, аргон - 0,93%, углекислый газ - 0,03% и др.), пар, аэрозоли. Состав стратосферы отличается от состава тропосферы повышенным содержанием озона и аэрозолей, особенно сульфатных, занесённых извержениями вулканов.
4. Изменение температуры с высотой в тропосфере заключается в том, что, в среднем, на каждый километр подъёма, температура падает на 6,5 градусов. Изменение температуры с высотой в стратосфере заключается в её увеличении от − 56 °С до нуля.
4.Экзосфера — это внешний слой атмосферы, воздух там разряжается до тех пор, пока окончательно не пропадет в космосе. Начинается экзосфера с высоты приблизительно 900 км. Экзосфе́ра (От греч. Exo — снаружи, вне + Sphaira — шар) — самая внешняя часть верхней атмосферы Земли и планет с низкой концентрацией нейтральных атомов. Для атомов экзосферы достаточно высока вероятность покинуть атмосферу без столкновений с другими атомами. Протяжённую экзосферу Земли, распространяющуюся вплоть до высот порядка 100 тыс. км, часто называют геокороной, она состоит из атомов водорода, «испаряющихся» из верхней атмосферы.
5.Атмосфера обеспечивает возможность жизни на Земле и оказывает большое влияние на разные стороны жизни человечества. Особую роль для всего живого на Земле имеет озоновый слой, который защищает живые организмы от вредного ультрафиолетового излучения Солнца.
6.Свободную атмосферу изучают с радиозондов — приборов, которые прикрепляются к выпущенным в свободный полет каучуковым шарам, наполненным водородом. Они собирают данные о состоянии атмосферы на высотах до 30-40 км. Еще выше, до 120 км, поднимаются метеорологические ракеты.
Объяснение:
созвездия Ориона, южного креста, малой медведицы