В России муссонный климат характерен для районов Дальнего Востока. Он характеризуется резкой сменой направления ветров в разные сезоны, из-за чего резко меняется количество выпадающих в разные периоды года осадков. В зимний период муссонные воздушные массы здесь веют из континента на океан, поэтому мороз здесь достигает -20-27 градусов, осадки отсутствуют, преобладает морозная и ясная погода.
В летние месяцы ветер меняет направление и дует с Тихого океана на материковую часть. Такие ветра приносят дождевые тучи, и за лето выпадает в среднем до 800 мм осадков. Температура в этот период поднимается до +10-20 ° С.
На Камчатке и севере Охотского моря преобладает муссонный климат тропический восточных побережий, он такой же, как и на Дальнем Востоке, но более холодный.
От Сочи до Новороссийска хозяйствует муссонный климат континентальный субтропический. Здесь, даже зимой атмосферный столбик редко опускается ниже ноля. Осадки равномерно распределены на протяжении всего года и могут составлять до 1000 мм в год.
Объяснение: Так.
Відповідь:
Розвиток технічної цивілізації на Землі у ХХ ст. характеризується стрімким збільшенням енергоспоживання. За оцінками, в 1945-1998 рр. населення планети використало 2/3 всього палива, добутого людством за час свого існування. Такі бурхливі темпи розвитку енергетики спричинили появу низки гострих проблем
На перший план виходить проблема ресурсозабезпеченості енергетичного господарства. З одного боку, сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Крім того, сучасна технологія відкриває доступ до використання нетрадиційних джерел енергетики, це свідчить на користь того, що абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що не існує.
З одного боку гається відносна ресурсна обмеженість, зумовлена можливістю швидкого вичерпання найбільш доступних родовищ і перехід до розробки складніших, що спричинює подорожчання енергоносіїв і робить використання більшої частини паливних ресурсів нерентабельним. Аналітики прогнозують наближення того моменту, коли енергетичні затрати на розвідування й добування головного виду палива - нафти за межами Близького Сходу, перевищуватимуть кількість енергетики, яка може бути одержана з неї.
Але особливо загострилися проблеми, пов'язані з негативним впливом енергетики на стан навколишнього середовища. Викиди від роботи цієї галузі становлять 30% всіх твердих часток що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності людини. За цим показником електростанції зрівнялися з підприємствами металургії і випереджають всі інші галузі промисловості. Крім того, енергетика дає до 63% сірчаного ангідриду і понад 53% оксидів озону, що надходять у повітря від стаціонарних джерел забруднення. вони є основним джерелом кислотних дощів в Україні.
Рослини та океан вже не встигають поглинути всю кількість вуглекислоти, яка утворюється внаслідок спалювання органічного палива. Це веде до поступового збільшення її концентрації в атмосфері, що посилює "парниковий ефект" і викликає потепління клімату.
Якщо тенденція зростання споживання енергетики та викидів двоокису вуглецю збережеться, то вже до 2025 року на Землі потеплішає на 2оС, що призведе до глобальних катастрофічних наслідків: зміщення кліматичних зон, зникнення багатьох видів рослин, скорочення лісових площ, збільшення пустель, розтавання льодовиків тощо.
Пояснення:
