Объяснение:
Великие географические открытия — период в истории человечества, начавшийся в XV веке и продолжавшийся до XVII века, в ходе которого европейцы открывали новые земли и морские маршруты в Африку, Америку, Азию и Океанию в поисках новых торговых партнёров и источников товаров, пользовавшихся большим спросом в Европе.
Планисфера Кантино (1502), старейшая из сохранившихся португальских навигационных карт, показывающая результаты экспедиций Васко да Гамы, Христофора Колумба и других исследователей.
Среди причин Великих географических открытий можно назвать:
1. После эпохи Крестовых походов у европейцев сложились прочные торговые связи с Востоком. На Востоке европейцы покупали пряности, ткани, драгоценности. В XV в. сухопутные караванные пути, по которым осуществлялась торговля европейцев с восточными странами, были захвачены турками. Появилась задача поиска морского пути в Индию.
2. Были усовершенствованы компас, астролябия и секстант.
3. Появились новые виды судов — каравелла, каракка и галеон. Они отличались вместительностью и мощным парусным оснащением.
4. Были изобретены навигационные карты — портуланы.
5. Теперь европейцы могли совершать не только традиционные каботажные плавания (т. е. преимущественно вдоль берегов), но и выходить далеко в открытое море.
В Европе в 15 веке сложились благоприятные условия для больших путешествий:
1. Начался рост крупных городов, и быстро развивалась торговля.
2. Возобновился интерес к науке, произошло возрождение идей о шарообразности Земли.
3. Учёные стали приводить доказательства того, что достичь берегов Индии возможно двумя путями — южным (вокруг Африки) и западным (через Атлантический океан).
4. Развивалось европейское книгопечатание. Популярными стали такие произведения, как «Книга о разнообразии мира» Марко Поло о богатых золотом, драгоценными камнями и пряностями странах Востока.
5. Появились новые карты, которые включали в себя сведения, собранные ранее европейцами и арабами.
Середня густота населення в Україні становила на початок 2000 року 82,4 осіб на 1 км кв, що більше, ніж; середня у світі, але менше, ніж у більшості європейських країн. Зумовлена вона переважно демографічними процесами. На території України населення розміщене нерівномірно. Найбільша середня його густота у східних (Донецька — 202, Луганська — 108 осіб на км кв) та західних областях (Львівська — 127, Чернівецька —116 осіб на км кв). Високу густоту мають Київська (з містом Києвом) та Дніпропетровська області. Причини, що зумовили її у цих регіонах різні. На Донбасі, у Дніпропетровській області висока середня густота населення пов'язана з великою кількістю міст, зокрема дуже великих, що утворилися у процесі швидкої індустріалізації цих регіонів. У західних областях висока густота пов'язана з високою середньою густотою сільського населення, що склалося історично.
Найнижча середня густота населення в поліських (Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська) та степових (Херсонська, Кіровоградська) областях. У них низька і густота сільського населення. Зумовлена така ситуація природними умовами (заболоченістю на Поліссі, дефіцитом вологи у Степу), а також тим, що активне нове освоєння степових районів почалося тільки наприкінці XVIII ст. Позначилися і великі втрати населення в результаті депортацій та голодоморів (особливо в Лісостепу).