Явласник світового автомобільного концерну які знання вам необхідно щоб запланувати опсяги виготовлення нової моделі,що не повинна стати нелікві на складах,а потенційні покупці покупці не купували новинки інших виробників ?
7Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва.
Перви́нний се́ктор господарства
— галузі економіки, продукти яких здебільшого є сировиною для інших галузей. До первинного сектора належать сільське господарство, рибальство, лісова промисловість та гірництво.
До первинного сектора також часто зараховують діяльність, пов'язану зі збором, пакуванням, очисткою і переробкою сировини на місці.
11.4Сукупність промислових центрів, що мають спільну інфраструктуру і трудові ресурси, територіально утворює промисловий вузол
3Соціально-економічний район — територія держави, що виділяється в економіці країни своєю спеціалізацією та концентрацією населення.
5Промисловий центр — населений пункт, у якому розташовано кілька промислових підприємств певної спеціалізації або об’єднаних у виробничу структуру сировинними і технологічними зв’язками
1Кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі взаємозв'язки між ними визначають галузеву структуру господарства країни
12Глобалізація світової економіки суттєво впливає на розвиток світового господарства та визначає рівновагу як на міжнародному, так і на національному рівнях у зв’язку з відсутністю в національному господарстві всієї сукупності засобів і предметів праці, які мають забезпечувати безперервність розширення процесу виробництва.
1. Рельеф экваториальных лесов = рельеф Амазонской низменности Основную часть ее территории занимает огромная аллювиальная равнина Амазонки, образовавшаяся из слившихся между собой обширных платформенных синеклиз, заполненных морскими и континентальными осадками. В западной части низменности, примерно до впадения в Амазонку ее крупнейшего притока — Мадейры, речные долины почти не врезаны в поверхность и водоразделы между ними слабо выражены в рельефе. Мощные толщи аллювиальных накоплений вдоль рек постоянно пополняются во время ежегодных разливов. На востоке древний фундамент материка приподнят и залегает сравнительно близко к поверхности. С этим связано общее повышение местности до 200- 250 м над уровнем моря и более глубокое врезание речных долин, в которых обнажаются кристаллические породы гондванского фундамента.
2. Рельеф саванн = рельеф центральной части Бразильского плоскогорья + низменность Ориноко (саванна льянос) + рельеф Гвианского плоскогорья Саванны льянос. В рельефе отчетливо выражено несколько эрозионных ступеней. Самая низкая ступень — низменность вдоль реки Ориноко и ее притоков — почти нигде не превышает 100 м над уровнем океана. На прилегающих к Атлантическому океану участках перевеваемые пески образуют дюны. На севере и юге над низменностью поднимаются более высокие изолированные плосковершинные возвышенности высотой 200-300 м, так называемые «месы» . Предгорные щитообразные возвышенности, еще более высокие, чем месы, называют «пьемонтами» . В некоторых местах они пересечены кристаллическими хребтами — сьеррами. Поверхность мес и пьемонтов прорезают глубокие долины наиболее крупных притоков Ориноко — Меты, Апуре и Гуавьяре. Применительно ко всей равнине Ориноко часто употребляется название «Льянос» (в пер. с исп. «льяно» — равнина) . Саванны кампос. На северо-западе и севере распространены цокольные плоскогорья, в которые врезаются глубокие порожистые речные долины. На западе и в центральной части нагорья кристаллические породы перекрыты толщей известняков и песчаников палеозойского и мезозойского возраста. Реки расчленяют их на столовые возвышенности с крутыми высокими склонами (шапады) . В бассейне верхней Параны мощные толщи базальтовых лав формируют ступенчатые плато. Со ступеней этих плато низвергается Парана и ее многочисленные притоки, образуя пороги и водопады, энергия которых сейчас интенсивно используется. Наиболее известен грандиозный водопад Игуасу на притоке Параны того же названия. Гвианское нагорьеВ центральной части Гвианское нагорье достигает наибольшей высоты и расчлененности. Отдельные массивы, перекрытые с поверхности толщами разноцветных песчаников и кварцитов протерозойского чехла, которые залегают на кристаллических породах, превышают 2000 м, а самые высокие массивы нагорья (Рорайма и Ауян-Тепуи) достигают 2772 и 2950 м. Местами в рельефе выделяются резко очерченные сбросами гряды высотой до 2000 м и более (горы Пакараима и др.) . Столовые вершины (тепуи) наиболее высоких массивов лишены лесов; породы, их слагающие, окрашенные в серый, белый, красный цвета, выделяются среди зелени, покрывающей склоны.
1б
2а
3б
4а 5а 6бвдє
7Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва.
Перви́нний се́ктор господарства
— галузі економіки, продукти яких здебільшого є сировиною для інших галузей. До первинного сектора належать сільське господарство, рибальство, лісова промисловість та гірництво.
До первинного сектора також часто зараховують діяльність, пов'язану зі збором, пакуванням, очисткою і переробкою сировини на місці.
10 Нестле-швейцарія вольтсваген-німеччина мітсубісі-японія крайслер-сша
11.4Сукупність промислових центрів, що мають спільну інфраструктуру і трудові ресурси, територіально утворює промисловий вузол
3Соціально-економічний район — територія держави, що виділяється в економіці країни своєю спеціалізацією та концентрацією населення.
5Промисловий центр — населений пункт, у якому розташовано кілька промислових підприємств певної спеціалізації або об’єднаних у виробничу структуру сировинними і технологічними зв’язками
1Кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі взаємозв'язки між ними визначають галузеву структуру господарства країни
12Глобалізація світової економіки суттєво впливає на розвиток світового господарства та визначає рівновагу як на міжнародному, так і на національному рівнях у зв’язку з відсутністю в національному господарстві всієї сукупності засобів і предметів праці, які мають забезпечувати безперервність розширення процесу виробництва.