Во-первых, нужно разобраться, что такое гендерный дисбаланс и в какой сфере он присутствует? Если говорить о демографической структуре, то в разных странах количество женщин и мужчин различное. В тех странах, где были или есть длительные войны, возникает нехватка мужчин, и часто появляется официальная или неофициальная полигамия, когда один мужчина состоит в отношениях с 2-3 и даже больше женщинами.
В тех странах, где практикуются "селективные аборты" (например, в Индии, Китае, Азербайджане, если УЗИ показывает, что будет девочка, родители решают сделать аборт) или инфантицид новорожденных, в настоящее время существует сильный дефицит женщин. Последствия и того и другого проявляются во всех сферах - в экономике, политике, повседневной жизни.
Во-вторых, если мы говорит о демографически-сбалансированных странах, гендерное неравество и дисбаланс часто проявляются в доступе к принятию решений, экономической занятости и культурных практиках. Например, в отдельных странах Ближнего Востока есть ярко выраженная гендерная дискриминация женщин: им запрещено водить машину, свободно передвигаться без сопровождения мужчин или старших женщин, работать и иногда вообще выходить за пределы дома. Даже в развитых странах до сих пор существует скрытая дискриминация женщин в виде эффекта "стеклянного потолка" (стереотипы и ограничения, мешающие женщинам продвигаться по карьерной лестнице наравне с мужчинами), разница в зарплате при работе на одинаковых позициях (salary gap), высокий уровень физического насилия над женщинами при почти ничтожном проценте такого по отношению у мужчинам. Примерами дискриминации мужчин является обязательная служба в армии во многих странах, функция основного кормильца, закрепленная за мужчиной социальным устройством и гендерной ролью, уголовное преследование мужчин-геев при более толерантном отношении к женской гомосексуальности.
Объяснение:
Ко́рисні копа́лини України — корисні копалини в межах України.
Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок впливу всіх властивих становленню земної кори процесів, зумовило широкий діапазон корисних копалин, що становлять мінерально-сировинну базу країни. На початок XXI ст. Україна, яка займала всього 0,4 % земної суші і де проживало 0,8 % населення планети, мала в своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу[1][2][3].
Станом на 1 січня 2019 р. в Україні налічувалося 2233 родовища горючих корисних копалин, 147 — рудних, 4676 — нерудних, 1705 родовищ підземних вод, лікувальних грязей та ропи[4].
В Україні у значних обсягах видобувалося кам'яне вугілля (2 % світового видобутку), залізні та марганцеві руди (4 % та 10 % відповідно), графіт (4 %), каолін (18 %), уранові (2 %), титанові, цирконієві руди, германій, нерудна металургійна сировина, сировина для виробництва будівельних матеріалів та ін.
На час проголошення Україною незалежності мінерально-сировинний комплекс забезпечував близько чверті валового національного продукту, із видобуванням та використанням корисних копалин було пов'язано близько половини промислового потенціалу країни та до 20 % її трудових ресурсів.
Від реалізації мінерально-сировинної продукції (у першу чергу, чорних металів та виробів із них) Україна отримувала близько третини експортного виторгу.
Однак у 90-х роках XX-го ст. внаслідок скорочення обсягів геологорозвідувальних робіт (утричі—вчетверо) приріст розвіданих запасів більшості важливих корисних копалин перестав компенсувати їх видобуток.
Вартість розвіданих запасів на початок XXI ст. становила 150—200 тис. доларів США на душу населення[5].
Москва находится на высоте 15 мм от балтийского моря