Питання про те, як співвідносяться між собою економіка і політика (адже саме про це у нас фактично йде в даному випадку мова), з повним правом можна віднести до числа фундаментальних методологічних проблем, над якими ламали голови багато представників кращих умів людства. Завдання дійсно не з легких, особливо з урахуванням того факту, що і економічне, і політичне (до речі, так само як і соціальне, ідеологічне і т.д.) в певному сенсі є не більш ніж якісь абстрактно-теоретичні поняття, що використовуються для позначення різних проекцій, за до яких ми намагаємося охарактеризувати реальну суспільну життя. Остання за великим рахунком є єдиний, комплексний, цілісний процес розвитку, в рамках якого виділення окремих самостійних складових можливе лише з розумною часткою условності1.
Отже, економічна діяльність не може здійснюватися поза відомих політичних рамок, а політичні процеси не протікають поза певного економічного простору. Це в повній мірі стосується і міжнародного компоненту названих відносин. Розвиваючись в нерозривному зв'язку і взаємодії один з одним, зовнішньополітична та зовнішньоекономічна сторони життя суспільства надають один на одного безпосереднє і постійний вплив. Ось лише два приклади, що підтверджують цю тезу.
В кінці 1950-х рр. найбільшими торговими партнерами СРСР в західній півкулі були Аргентина і США. Задамося питанням, чи змогли названі країни зберегти свої позиції в першій половині 60-х рр. і якщо немає, то яку державу зайняло в зазначений період лідируюче положення в цьому рейтингу? Починаючи з 1960 р у зовнішній торгівлі СРСР з країнами регіону відбулася безумовна переорієнтація - на перше місце висунулася Куба. Якщо в 1959 р радянсько-кубинський товарообіг становив лише 6,7 млн руб. (Проти 40,2 млн руб. Радянсько-аргентинського і 39,1 млн руб. Радянсько-американського), то в 1960 р - вже 160,6 млн, а в 1961 р - 539,0 млн руб., Перевищивши показники радянсько-американського і радянсько-аргентинського товарообігу відповідно в 8 і 19,7 раза2. Пояснення таких різких коливань слід шукати аж ніяк не в економічній сфері. Кубинська революція 1959 р змінивши політичну і військово-стратегічну ситуацію не тільки в районі Карибського моря, але і у всій західній півкулі, викликала в кінцевому підсумку і перерозподіл потоків міжнародної торгівлі.
В останні роки в Західній Європі лунає все більше голосів на користь необхідності-проведення провідними країнами регіону значно більш узгодженої та виразної зовнішньої політики. Причина тут не тільки, а може бути, і не стільки в зміні розстановки сил на міжнародній арені в результаті закінчення «холодної війни», скільки в відчутний прогрес у справі економічної інтеграції, що виводить Європейський союз на якісно новий рівень розвитку. Виниклий на цій основі розрив між економічною і політичною іпостасями інтеграції стає, на думку практічес-
1 За досить обгрунтованим думку цілого ряду дослідників, тісне переплетення в реальному житті економічних,
політичних, ідеологічних та інших факторів накладає певні, а норою і вельми значні обмеження на можли
ності «чистої економічної теорії» або «чистої політології». Вихід прихильники даної точки зору бачать у проведенні
міждисциплінарних досліджень, які об'єднують представників різних галузей суспільствознавства. Див., Напр .: Spero J.E. The Politics of International Economic Relations. 3d edition. St. Martin's Press. New York, 1985.
Объяснение:
Материк Евразия единственный материк планеты Земля, который омывается сразу 4 океанами. Тихий океан омывает материк на востоке, Северный ледовитый океан омывает на севере, Атлантический океан омывает материк на западе и Индийский океан на юге.
Размеры Евразии довольно впечатляющие. Длина Евразии если смотреть с запада на восток составляет 18 000 километров и 8000 километров если смотреть с севера на юг.
Крайние точки Евразии, которые находятся на материке:
Можно выделить четыре крайних материковых точки, которые имеет Евразия:
1) На севере материка крайней точкой считается Мыс Челюскин (77°43′ с. ш.), который находится на территории страны Россия.
2) На юге материка крайней точкой считается Мыс Пиай (1°16′ с. ш.), который расположен в стране Малайзия.
3) На западе материка крайней точкой является Мыс Рока (9º31′ з. д.), который расположен в стране Португалия.
4) И наконец на востоке Евразии крайней точкой является Мыс Дежнева (169°42′ з. д.), который тоже принадлежит стране Россия.
Структура материка Евразия отличается от всех остальных материков. В первую очередь тем, что материк состоит из нескольких плит и платформ, а также тем, что континент по своему формированию считается самым молодым из всех остальных.
Северная часть Евразии состоит из Сибирской платформы, Восточно-Европейской платформы, а также Западно-Сибирской плиты. На востоке Евразия состоит из двух платформ: она включает в себя Южно-Китайскую платформу и также включает Китайско-Корейскую платформу. На западе материк включает в себя плиты палеозойских платформ и герцинской складчатости. Южная часть материка состоит из Аравийской и Индийской платформ, Иранской плиты и части альпийской и мезозойской складчатости. Центральная часть Евразии состоит из алеозойской складчатости и плиты палеозойской платформы.
средняя глубина 3984 м
макс.глубина:10 994м