В́одна м́аса — значний обсяг морської води, що формується в певній акваторії Світового океану під впливом певних геофізичних факторів. Водна маса характеризується постійним та неперервним розподілом фізико-хімічних та біологічних властивостей впродовж тривалого часу. Усі компоненти водної маси утворюють певний єдиний комплекс, що може змінюватись або переміщуватись як одне ціле. На відміну від повітряних мас, для водних мас досить важливу роль грає вертикальна зональність.
Объяснение:
Пові́тря — природна суміш газів, з яких складається атмосфера Землі. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще вживається саме в такому значенні.
Повітря — життєво важливий компонент довкілля.
Объяснение:
Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.
Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;
Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.
Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст. = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.
Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:
Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.
За цим посиланням ви знайдете інші задачі з теми "Атмосфера".
Климат сложился под воздействием ряда важнейших факторов. Первый из них - географическое положение и размеры материка. Значительная протяженность Северной Америки с севера на юг обусловила формирование на ее территории всех климатических поясов за исключением экваториального. Большая часть материка расположена в умеренном поясе. Протяженность материка с запада на восток предопределяет континентальность климата центральной части этого пояса. Другим важнейшим климатообразующим фактором является рельеф. Наличие на западе материка гигантской, вытянутой по меридиану, системы Кордильер и огромных пространств равнин в центральной части создают своеобразный "воздушный коридор". Поэтому арктические воздушные массы свободно проникают далеко на юг, а тропические - наоборот, далеко на север. Это является причиной значительных различий в температурах на севере и на юге материка. Из-за того, что крупнейшие горные системы вытянуты в меридиональном направлении, океанический воздух с Тихого и Атлантического океанов попадает только на побережья. Поэтому в Северной Америке воздушные потоки с запада оказывают очень малое влияние на климат умеренного пояса. В то же время значительную роль в формировании климата материка играют Северный Ледовитый океан и Мексиканский залив. Важным фактором климатообразования в прибрежных районах являются океанические течения. Теплые течения (Гольфстрим, Северотихоокеанское), повышая температуру и влажность воздуха, заметно смягчают климат. А холодные (Калифорнийское, Лабрадорское) - наоборот, делают его более сухим и континентальным. Кроме названных главных факторов, существуют и другие, также имеющие большое значение. Например, наличие в Мексиканском заливе и Карибском море центра формирования тропических циклонов - ураганов. Именем "Ураган" индейцы Центральной Америки называли бога бурь.