відомо, що в ґрунтах україни є великі запаси фосфору та калію, але велика їх частина є або недоступною для рослин, або знаходиться на великій глибині. насправді в наш час є безліч рішень, як покращити живлення рослин, наприклад за мінеральних макро – та мікродобрив, а також використовуючи
органічні добрива. але проблемою є те, що, як правило, ціни на мінеральні добрива зростають з кожним роком все більше, а органічне добриво на ринку україни майже відсутнє, у зв’язку із занепадом тваринництва. а ціни на сільськогосподарську продукцію – в кращому випадку! – залишаються на рівні
минулорічних. проблем багато, і кожен з нас шукає спосіб, як отримати максимальний прибуток із мінімальними затратами одразу, не задумуючись про майбутнє. це і є помилкою нашого покоління, ми не думаємо, що буде далі, ми хочемо отримати все і одразу.
але якщо підійти до цієї проблеми з
іншого боку? розглянемо ґрунтові мікроорганізми. природа все передбачила, нам лише потрібно навчитись ними користуватись, збільшувати їхню кількість, та створювати для них сприятливі умови. багато відомих вчених вивчали родючість ґрунту, і кожен з них висував свою теорію. наприклад а. теєр висував
гумусову теорію, ю. лібіх мінеральну теорію живлення рослин, п.а. костичев велику увагу приділяв саме фізичним властивостям ґрунту, його структурі та вмісту в ґрунті органічної речовини, в.р. вільямс головною ознакою родючості визнавав лише його структуру, д.м. прянишников здатність забезпечувати
рослину всім необхідним, а також використання бобових рослин у сівозмінах. всі вони були праві, зібрані ними теорії дали нам сучасне уявлення про родючість ґрунту. але головна роль належить саме ґрунтовим мікроорганізмам.
дуже вдало пояснив, яку роль грають ґрунтові мікроорганізми та в чому
с ю.і. слащинінуть головного агротехнічного заходу: « почве, не отравленной , обитает громадное количество бактерий: более 20 тонн на гектаре. примерно столько же в ней проживает червей и прочей живности. по массе это равно стаду коров в сто голов. так как жизнь бактерий коротка, длится в среднем
20 минут, то после смерти их белковая масса поступает растениям, формируя урожай. чем больше бактерий и червей в почве, тем выше ее плодородие. то есть для получения высоких урожаев требуется не удобрение, а кормление! кормление и ускоренное воспроизводство максимально возможного объема бактерий
почвы и прочего «живого вещества».
розвиваються, вони здорові, стійкі до хвороб і шкідників. такі ґрунти без усіляких хімікатів, пестицидів та штучних добрив демонструють постійне збільшення родючості. якщо ж у ґрунті переважають дегенеративні чи патогенні мікроорганізми, то розвиток рослин
ослаблений, вони від захворювань та шкідників і вимагають допінгу у вигляді штучних добрив і пестицидів. на жаль, такий деградований, виснажений стан ґрунтів має тенденцію до розширення навіть у країнах з високим рівнем агротехнологій.
усі продукти сільського господарства із органічних
речовин, синтез яких проходить в рослинах під дією сонячної енергії. розкладання органічних решток та синтез нових сполук, які входять в склад перегною, проходить при дії ферментів, які виділяються різними асоціаціями мікроорганізмів, при цьому спостерігаються зміни одних асоціацій на інші.
мікроорганізми також беруть участь в синтезі високомолекулярних сполук – перегнійних кислот, які створюють запас поживних речовин в ґрунті. тому так важливо забезпечувати живлення мікроорганізмів та створення умов для збільшення їхньої популяції та мікробіологічних процесів.
можна сказати,
вуглекислота – основна їжа рослин. беруть її рослини в ґрунті, де вона накопичується від дихання живої речовини – бактерій, мікроорганізмів, черв’яків. у родючому ґрунту вуглекислоти в десятки разів більше, ніж в атмосфері! що з цього випливає? тільки одне – треба берегти її, зберігати там і не
випускати, використовуючи традиційні технології обробітку ґрунту. під дією сонячного світла, тобто фотосинтезу, з вуглецю, вуглекислого газу та води в рослинах утворюються вуглеводи. одночасно рослини засвоюють азот, фосфор, сірку, залізо, калій, натрій та інші елементи. у результаті виходять не
тільки молекули вуглеводів, а й білків, жирів та всього іншого, що формує обсяг врожаю і споживчі якості вирощеного. причому тут діє хімічний закон мінімуму, це коли нестача якого-небудь елемента не заповниться надлишком іншого.
Как вам, надеюсь, уже известно из курса географии 7 класса, в один и тот же момент в разных точках планеты, лежащие на разных меридианах, будет разное (т. е. солнечное) время. Вы знаете, что это связано с вращением Земли вокруг своей оси. Одинаковым время будет только в точках, лежащих на одном меридиане. Итак, на западных и восточных окраинах даже одного населенного пункта местное время будет отличаться. Эта разница будет нарастать с увеличением расстояния между меридианами. Так, на соседних меридианах, проведенных через 15 ° разница по местному времени составляет 1час, т. е. 1 минуту, один градус делят на 60 минут - 4 секунды (именно на такие угловые расстояния вращения точки одного меридиана за указанные промежутки времени) . При этом местное время на меридиане, находящемся восточнее от какого либо пункта, будет опережает время в нем, а на более западном меридиане - будет отставать. Например, если по местному времени в Киеве полдник (12 ч) , то в Донецке уже 12 ч 29 мин. Следовательно, чтобы установить точное время в разных пунктах, зная его в одном из них, нужно осуществить такие вычисления. 1. Найти географическую долготу пунктов: а) Донецк - 37 ° 49 'в. д.
2. Установить разницу долгот между пунктами (в градусах и минутах) : а) между Донецком и Киевом - 37 ° 49 '- 30 ° 34' = 7 ° 15 'в. д.
3. Перевести разницу долгот (с градусов и минут) в разницу во времени (в часы, минуты и секунды) : а) 7°15' = 7 x 4 мин. 15 х 4 с = 29 мин. найденные величины показывают разницу в местном времени на меридианах, проведенных через Киев и Донецк.
4. До известного нам времени в Киеве (12 час. добавить (в случае с Донецком, который лежит на востоке от Киева) полученную величину: а) если в Киеве 12 час. , то местное время в Донецке составит: 12 час. + 29 мин. = 12 час. 29 мин.
Пользоваться местным временем, которое в каждом пункте иное, в повседневной жизни практически невозможно. Для удобства во всем мире пользуются поясным время. Для этого, как вы знаете, земной шар условно разделили меридианами на 24 полосы (по количеству часов в сутках) - на часовые пояса (по 15 ° долготы каждый) . Во всех точках одного пояса договорились время считать одинаковым. Зо поясное время принимают местное время меридиана, проходящее по середине этого пояса (среднего меридиана) . Донецкая область, как известно, лежит в 3-ем поясе. Однако на практике для удобства границы часовых поясов на суше проводят не строго вдоль меридианов, а с учетом государственных границ. Поэтому вся территория Украины отнесена ко второму часовому поясу. Поясным временем для нашей страны является время среднего второго пояса меридиана (30, который проходит почти через Киев. Поэтому в Украине поясное еще называют киевским. По времени второго пояса, кроме Украины, в Европе живут также Беларусь, Латвия, Литва, Эстония, Финляндия, Молдова, Румыния, Турция.
1)Площадь — 7,1 млн. км2. Население -170 млн. чел. На территории Африки условно можно выделить несколько крупных регионов, каждый из которых объединяет большие группы смежных стран, отличающихся географическим сходством. Северная Африка объединяет страны африканского Средиземноморья — Египет, Ливия, Тунис, Алжир, Марокко, Западная Сахара, Мавритания, а Судан. Подавляющая часть жителей этого региона — арабы. Территория Северной Африки засушлива и полузасушлива. Поэтому здесь очень остры проблемы ирригации, бытового и промышленного водоснабжения. Единственная водная артерия региона — р. Нил. Давнишняя мечта египетских феллахов (крестьян) использовать воды Нила для орошения бесплодных пустынь осуществлена, с иностранной сооружена высотная Асуанская плотина. В условиях дефицита пресной воды особое значение для региона приобретают подземные воды, особенно в Алжирской Сахаре и Ливийской пустыне.
2)По современным представлениям Атласские горы формировались в два этапа. Первым возник Антиатлас (юго-западная часть Атласских гор. Это произошло в начале протерозойской эры (около 300 млн. лет назад) в результате столкновения существовавших тогда континентов. Оставшаяся часть сформировалась в третичном периоде (65млн - 1,8 млн лет назад) в результате взаимного давления европейских и африканских континентальных масс в районе юга Иберийского полуострова. Влияние на климат - Атласские горы огораживают Сахару от влияния влажного средниземноморского климата. В результате в Сахаре существует резко континентальный климат с большим перепадом температур и минимумом осадков. Таким образом Атласские горы являются линией раздела двух районов с совершенно разным климатом - влажным средиземноморским и сухим климатом Сахары.
відомо, що в ґрунтах україни є великі запаси фосфору та калію, але велика їх частина є або недоступною для рослин, або знаходиться на великій глибині. насправді в наш час є безліч рішень, як покращити живлення рослин, наприклад за мінеральних макро – та мікродобрив, а також використовуючи
органічні добрива. але проблемою є те, що, як правило, ціни на мінеральні добрива зростають з кожним роком все більше, а органічне добриво на ринку україни майже відсутнє, у зв’язку із занепадом тваринництва. а ціни на сільськогосподарську продукцію – в кращому випадку! – залишаються на рівні
минулорічних. проблем багато, і кожен з нас шукає спосіб, як отримати максимальний прибуток із мінімальними затратами одразу, не задумуючись про майбутнє. це і є помилкою нашого покоління, ми не думаємо, що буде далі, ми хочемо отримати все і одразу.
але якщо підійти до цієї проблеми з
іншого боку? розглянемо ґрунтові мікроорганізми. природа все передбачила, нам лише потрібно навчитись ними користуватись, збільшувати їхню кількість, та створювати для них сприятливі умови. багато відомих вчених вивчали родючість ґрунту, і кожен з них висував свою теорію. наприклад а. теєр висував
гумусову теорію, ю. лібіх мінеральну теорію живлення рослин, п.а. костичев велику увагу приділяв саме фізичним властивостям ґрунту, його структурі та вмісту в ґрунті органічної речовини, в.р. вільямс головною ознакою родючості визнавав лише його структуру, д.м. прянишников здатність забезпечувати
рослину всім необхідним, а також використання бобових рослин у сівозмінах. всі вони були праві, зібрані ними теорії дали нам сучасне уявлення про родючість ґрунту. але головна роль належить саме ґрунтовим мікроорганізмам.
дуже вдало пояснив, яку роль грають ґрунтові мікроорганізми та в чому
с ю.і. слащинінуть головного агротехнічного заходу: « почве, не отравленной , обитает громадное количество бактерий: более 20 тонн на гектаре. примерно столько же в ней проживает червей и прочей живности. по массе это равно стаду коров в сто голов. так как жизнь бактерий коротка, длится в среднем
20 минут, то после смерти их белковая масса поступает растениям, формируя урожай. чем больше бактерий и червей в почве, тем выше ее плодородие. то есть для получения высоких урожаев требуется не удобрение, а кормление! кормление и ускоренное воспроизводство максимально возможного объема бактерий
почвы и прочего «живого вещества».
розвиваються, вони здорові, стійкі до хвороб і шкідників. такі ґрунти без усіляких хімікатів, пестицидів та штучних добрив демонструють постійне збільшення родючості. якщо ж у ґрунті переважають дегенеративні чи патогенні мікроорганізми, то розвиток рослин
ослаблений, вони від захворювань та шкідників і вимагають допінгу у вигляді штучних добрив і пестицидів. на жаль, такий деградований, виснажений стан ґрунтів має тенденцію до розширення навіть у країнах з високим рівнем агротехнологій.
усі продукти сільського господарства із органічних
речовин, синтез яких проходить в рослинах під дією сонячної енергії. розкладання органічних решток та синтез нових сполук, які входять в склад перегною, проходить при дії ферментів, які виділяються різними асоціаціями мікроорганізмів, при цьому спостерігаються зміни одних асоціацій на інші.
мікроорганізми також беруть участь в синтезі високомолекулярних сполук – перегнійних кислот, які створюють запас поживних речовин в ґрунті. тому так важливо забезпечувати живлення мікроорганізмів та створення умов для збільшення їхньої популяції та мікробіологічних процесів.
можна сказати,
вуглекислота – основна їжа рослин. беруть її рослини в ґрунті, де вона накопичується від дихання живої речовини – бактерій, мікроорганізмів, черв’яків. у родючому ґрунту вуглекислоти в десятки разів більше, ніж в атмосфері! що з цього випливає? тільки одне – треба берегти її, зберігати там і не
випускати, використовуючи традиційні технології обробітку ґрунту. під дією сонячного світла, тобто фотосинтезу, з вуглецю, вуглекислого газу та води в рослинах утворюються вуглеводи. одночасно рослини засвоюють азот, фосфор, сірку, залізо, калій, натрій та інші елементи. у результаті виходять не
тільки молекули вуглеводів, а й білків, жирів та всього іншого, що формує обсяг врожаю і споживчі якості вирощеного. причому тут діє хімічний закон мінімуму, це коли нестача якого-небудь елемента не заповниться надлишком іншого.